Садівниця Анна Шевцова. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
На астрагал для запилення прилітають чорні бджілки — також червонокнижні, розповідає Анна Шевцова.
"У природі його схожість — 15 відсотків, тому він дуже рідкісний. Він довго чекає свого часу. Думаю, багато хто вже чув про цю рослину, вона дійсно має велику силу. Її називали "рослиною безсмертя", "рослиною скіфів", бо вона дуже давня. А ще — "рослиною генсеків", бо, за історією, кажуть, що наші генсеки пили настої з цієї рослини, і всі її знали, тому так і прозвали", — каже вона.
Чорна бджола на астрагалі. Agrostory
Уже другий рік садівниці не вдається зібрати насіння астрагалу, адже рослина, з її слів, складна і рідкісна.
"Якщо ми візьмемо медицину Китаю та Південної Кореї, то ця рослина там на рівні женьшеню, її використовують в офіційній медицині. Тобто, якщо ти потрапляєш у лікарню, першим ділом, поки з'ясовують діагноз і щоб ти мав якусь силу, ставлять крапельницю з астрагалу".
Астрагал, який вирощує Анна. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Разом із вченими та технологами з Києва Анна розробила гель з астрагалу, який отримав євросертифікат.
"Задум був створити засіб для заживлення і зняття запалення, але люди відзначають, що він допомагає і при куперозі. Я носила його у Франції нашим військовим у госпіталі, мазати під протези — він дуже добре зволожує. Наприкінці травня ми вже зафіксували засіб на європейському порталі, що підтверджує: він є безпечним і ним можна користуватися", — каже вона.
Астрагал, який вирощує Анна. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Наразі на городі в Анни Шевцової 100 квіток астрагалу, жінка каже, його корінь може сягати двох метрів.
"Ми даємо йому водичку, щоб він був більшим. Бо якщо в природі ви зараз побачите кущики, вони десь утричі менші. Все йде туди — у корінь. Корінь дуже лікувальний, має унікальні властивості. Але я також наголошую: не викопуйте, бо свої властивості корінь віддає тільки після шостого року життя рослини", — розповідає садівниця.
Астрагал, який вирощує Анна. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Окрім цього, із 2021 року жінка вирощує фундук.
"Ми зробили аналіз ґрунту та води в Інституті Таїрова в Одесі. Висновок показав, що якраз наша земля спроможна вирощувати таку культуру, як фундук".
Фундук, який вирощує Анна. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Зараз у її саду налічується 220 саджанців фундука.
"Він починає адаптуватися до нашого клімату, і це дуже тішить. Цього року ми бачимо, що він більше набирає зелені. Думаю, ще пару років — і він порадує нас своїми першими горішками", — говорить жінка.
Поле, на якому Анна вирощує фундук. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Мета діяльності Анни — популяризація українських рослин.
"Хочеться цією інформацією ділитися, казати, що ми відкриті й готові разом вирощувати, ділитися досвідом. Дуже хочеться, щоб такі маленькі села оживали, а всі землі були корисними".
