Прощання з військовослужбовцем Олександром Шелетіним. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
14 вересня 2022 року Олександра мобілізували до лав ЗСУ. Під час виконання бойового завдання 7 лютого 2025 року поблизу села Костянтинополя Донецької області зв’язок із військовим обірвався. Відтоді його вважали зниклим безвісти.
Військовий Олександр Шелетін. З особистого архіву рідних військового
Рідні до останнього сподівалися, що чоловік живий, та брали участь в акціях-нагадуваннях на підтримку військовополонених і безвісти зниклих захисників.
Згодом родина отримала звістку про загибель військового. 26 липня з Дерева Надії у Вознесенську зняли жетон з ім’ям Олександра Шелетіна. Тоді капелан Валентин Васильєв провів спільну молитву за полеглих захисників.
Односельці, побратими та рідні несуть пам’ятний хрест і прапори, проводжаючи загиблого військового Олександра Шелетіна. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Сестра дружини військового Лідія Коваль згадує, що Олександр завжди допомагав іншим і став для їхньої родини близькою людиною.
«Коли Сашенька увійшов у нашу сім’ю, він наче завжди тут і був. Він любив усіх, усім летів на допомогу, жалів усіх. У нього були золоті руки, він нікому не міг відмовити. Для нашої родини він герой і завжди героєм залишиться», — розповіла жінка.
Прощальна церемнія із захисником. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Рідні розповідають, що чоловік захоплювався творчістю, грав у драматичному гуртку, виступав на сцені та легко знаходив спільну мову з людьми. У вільний час ремонтував, будував і допомагав іншим.
Племінниця дружини військового Вікторія говорить, що серед усіх членів родини він був найспокійнішою людиною.
«Він був добрий, веселий, безвідмовний. Якщо треба була допомога, це можна було не казати — він уже стояв під воротами і чекав, куди його відправлять. Дуже любив життя, він не хотів воювати, тим паче загинути», — згадує вона.
Пам’ятний Хрест. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Інша племінниця Алла каже, що вся родина чекала на його повернення.
«Для нас, для нашої сім’ї це дуже велика втрата, просто дуже велика».
Церемонія прощання з Олександром Шелетіним відбулася біля Стели Пам’яті Героям в Олександрівці. Чин поховання провели у Свято-Покровській церкві. Вшанувати пам’ять військового прийшли рідні, друзі та односельці.
Люди на прощанні тримають прапори. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Також родину підтримали близькі військових із Південноукраїнська та Вознесенська, чиї рідні перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.
