Володимир Алексєєв і Віталій Кім. Володимир Алексєєв/Facebook
Після публікації звернення в Telegram-каналі очільника ОВА до волонтерського штабу прибувало все більше людей. Частина з них встановлювала блокпости, інші ж робили коктейлі Молотова.
За словами Алексєєва, задовго до повномасштабного вторгнення та призначення на посаду очільника області, Віталій Кім також допоміг відновити культурні заходи в Миколаєві під час пандемії коронавірусної хвороби.
«Під час ковіду була культурна революція, яка називалась “Стоп культурний карантин”, ми виходили з проханням дозволити в Миколаєві працювати закладам культури, і закладам харчування. Ось тоді ми вперше з ним познайомились, він тоді підійшов до нас і спитав, чи може чимось допомогти», — пригадує Володимир.
«Він допоміг з комунікацією на рівні в Києві, і це призвело до того, що в Миколаєві дозволили працювати і закладам культури, і закладам харчування. Зробили виняток, бо в нас був зібраний весь пакет документів, необхідних для цього».
За що критикують Кіма
За словами політологині Наталії НіколаєнкоНаталія Ніколаєнко — докторка політичних наук, професорка Націнального університету "Києво-Могилянська академія", діяльність Кіма неодноразово піддавалася критиці. Зокрема, вона стосувалася розвитку інфраструктури, забезпечення області питною водою, кадрової політики та управлінських рішень, ухвалених під час повномасштабної війни.
Популярність Кіма припала на 2022–2024 роки, каже експертка. Утім, з часом його рейтинг в регіоні почав падати.
«Власне, всі здобутки, які були в української армії, українського народу, вони частково через самопіар приписувалися Віталію Кім. А от коли вже після 2023–2024 років область майже звільнилася, окрім Кінбурна, від російської навали, почали говорити безпосередньо вже про певні проблеми в управлінській моделі Віталія Кіма».
Що не так з водогоном
За словами політологині, проєкт водогону в Миколаєві не вдалося реалізувати повною мірою.
«Якщо ми говоримо про розпіарений водогін, то у більшості фахівців, це можна проаналізувати через ЗМІ, є багато питань, чому власне водогін почали будувати через Нову Одесу, а не через інші якісь точки водозабору. Вода так і не прийшла до миколаївців у тому вигляді, в якому вона обіцялася», — каже Ніколаєнко.
Команда Кіма
Команда, яку зібрав Віталій Кім у регіоні, складалася з його близького оточення, вважає експертка. Також точилися дискусії щодо доцільності деяких призначень.
«Можна сказати, що вона зібрана із близького оточення, із близького бізнес-оточення. Наприклад, у мене особисто є питання, що там роблять вихідці із команди “Партії регіонів”. Я далека від думки, що вони суперпрофесіонали і без них абсолютно, ну, ніяк не можна».
Одним із прикладів є Юрій Гранатуров, якого у 2021 році призначили заступником очільника Миколаївської ОВА. Це привернуло увагу населення та місцевих ЗМІ через бекграунд посадовця: Гранатуров був членом «Партії регіонів» з 2005 до лютого 2014 року. Після Революції Гідності він заявив про вихід із «Партії регіонів», а згодом долучився до політичної сили «Наш край» і залишався в ній до 2020 року.
Удар по будівлі облради
Одне з питань також стосувалося удару по будівлі Миколаївської облради: чому працівники перебували на робочих місцях?
«Є повернення до питань, які виникали ще в перший рік війни: чому, власне, не були евакуйовані працівники ОВА із самої будівлі, що призвело до великої кількості жертв. Так, зрозуміло, що Росія — агресор, але й у Харкові, і в Херсоні такі влучання були, а жертв значно менше, тому що, в принципі, керівництво відповідально до цього поставилося», — говорить політологиня.
Будівля обласної ради в Миколаєві. У Миколаєві збройні сили Російської Федерації 29 березня 2022 року завдали удару по будівлі облради. Внаслідок цього було зруйновано центральну секцію з дев’ятого по перший поверх. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Удар було здійснено о 08:45, коли більшість працівників тільки прийшли на роботу. Військові РФ запустили по будівлі облради ракету «Калібр». Центральна секція обвалилася з дев’ятого по перший поверх. Пошуково-рятувальна операція тривала п’ять днів.
У списку загиблих 37 прізвищ — це співробітники ОВА, обласної ради, Господарського суду, військовослужбовці різних підрозділів, які здійснювали охорону кварталу.
У день удару по будівлі облради Віталій Кім опублікував відеозвернення, яке викликало обурення і критику серед населення.
«У кабінет мій влучили, сволоти. Весь свій запас айкосів втратив», — сказав Кім у відео.
Втім, коли стало відомо про перших загиблих внаслідок удару, очільник ОВА перепросив і визнав, що жарт був невдалим.
«Я перепрошую за ранкове відео…. Дуже вірив, що не буде жертв. Жарт про айкос відстій».
Реалізовані та незавершені проєкти регіону
Будівництво водогону
Одним із наймасштабніших проєктів, розпочатих за каденції Віталія Кіма, було будівництво водогону для Миколаєва після втрати питної води у 2022 році. Кім неодноразово називав його пріоритетом своєї роботи. Втім, поетапний запуск водогону переносився щонайменше чотири рази:
- Липень 2025: Спочатку планували розпочати закачування води в систему 25 липня.
- Серпень 2025: Терміни перенесли на 20 серпня, а згодом — на кінець літа, коли планувався старт тестової експлуатації магістралі.
- Жовтень 2025: У тестовому режимі воду з Південного Бугу в магістраль запустили у жовтні, проте її не можна було використовувати для пиття без додаткового очищення.
- Березень 2026: Повноцінне постачання очищеної води з новозбудованих станцій планували запустити навесні 2026 року.
За цей час розпочато будівництво нового магістрального водогону, змінено технічні рішення, що дозволило здешевити проєкт, побудовано насосні станції, прокладено більшість труб, облаштовано захист об’єктів.
Остаточна вартість будівництва становить близько 6,2 мільярда гривень. Магістральний водогін у Миколаєві побудували за гроші з державного бюджету України. Міжнародні донори, попри початкові обговорення кредитів, відмовилися фінансувати цей проєкт через прискорену процедуру будівництва.
Фортифікаційні споруди
У 2024 році одним із ключових напрямів стало будівництво фортифікацій на території області. ОВА координувала встановлення оборонних рубежів, взаємодію з військовими, використання державного фінансування.
З держбюджету на фортифікації у Миколаївській області у 2024 році виділили близько 500 мільйонів гривень. Тоді ж у ЗМІ з’явилася інформація про завищені ціни на будматеріали. Зокрема, на соснові колоди та габіони — у 2-3 рази.
Ціни на соснові колоди в кошторисах сягали 11 400 гривень за кубометр, тоді як їхня ринкова вартість у Миколаєві з доставкою становила від 3 900 до 4 400 гривень. Ціни на габіони були на рівні 2 100 гривень за штуку, проти 1 400 гривень в інших областях.
Після оприлюднення цієї інформації Кім повідомив, що ціни переглянуть, а згодом — про зменшення вартості будматеріалів на 30 відсотків.
У Центрі протидії корупції також повідомляли, що Миколаївська ОВА приховала інформацію про кошторис на будівництво.
Співпраця з Данією
У березні 2023 року посол Данії Олє Егберг Міккельсен, Віталій Кім і Олександр Сєнкевич підписали меморандум про взаєморозуміння щодо партнерства між Данією, Миколаєвом та Миколаївською областю. Таким чином, Королівство взяло на себе шефство над відбудовою регіону.
Миколаївщина стала пілотним регіоном данської програми відбудови. Проєкти стосувалися відновлення інфраструктури та електромереж, будівництва осель для ВПО, відбудови та модернізації Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова тощо.
У вересні 2025 року Данія затвердила стратегічний план допомоги Миколаївській області до 2028 року. Він передбачає фінансування економічних проєктів на суму понад 225 мільйонів євро.
Великі укриття та їхня відсутність
ОВА разом із міжнародними фондами відкрила дві найбільші у регіоні захисні споруди. Зокрема, укриття площею понад 1300 квадратних метрів у Миколаївському районі, яке може працювати як підземна лікарня.
У вересні 2025 року в Миколаєві також відкрили найбільшу в регіоні підземну школу-садок, яка може вмістити понад 700 дітей. Проєкт реалізували за підтримки благодійного фонду savED, LEGO Foundation та Королівства Данії.
Водночас у червні 2023 року тодішній очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що Миколаївщина — один з шести регіонів України, де ситуація з укриттями найгірша.
У відповідь Віталій Кім повідомив, що 69 відсотків укриттів зі списку — у Миколаєві, і більшість з них — це підвали, які внесли до переліку помилково.
