Портрет загиблого захисника Сергія Трачука. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан 
У Південноукраїнську, що на Миколаївщині, провели в останню путь захисника Сергія Трачука. Чоловік вважався зниклим безвісти понад два роки. Військовослужбовець загинув на Донецькому напрямку.
Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з близькими загиблого.
Сергій Трачук народився у 1982 році в селі Мала Мочулка на Вінниччині. Проте більшу частину життя прожив у Південноукраїнську, де минули його дитинство та юність. Він навчався у третій школі, а потім здобув професію електрозварювальника у професійному ліцеї.
Згодом Сергій вступив до Новобузького технікуму, а після нього — до Одеської державної академії будівництва та архітектури.
Пам'ятний хрест полеглого Сергія Трачука. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Після завершення навчання Сергій повернувся до Південноукраїнська. Декілька років працював зварювальником на одному з місцевих підприємств. Тут створив сім’ю, одружився та став батьком.
У травні 2024 року чоловіка мобілізували до Збройних Сил України. Він служив у штурмовій бригаді, яка виконувала бойові завдання на Донеччині.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google 
Покладання квітів на труну полеглого. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Перед останнім виходом на бойову позицію Сергій зателефонував усім рідним. 1 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Донецької області зв’язок із ним обірвався. Відтоді військового вважали зниклим безвісти.
Рідні Сергія долучалися до акцій-нагадувань про військовополонених і зниклих безвісти. 6 вересня під час відкриття «Символу надії» вони повісили на символічне дерево жетон з його ім’ям.
Жетон Сергія Трачука. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Нещодавно родині військовослужбовця повідомили, що він загинув 1 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Євгенівка Покровського району.
Провести захисника в останню путь прийшов його колишній колега Юрій, із яким вони працювали на одному підприємстві.
«Козак. Такий добряк, самий справжній такий добряк. Роботяга, сімейний. Ніколи не відмовляв нікому ні в чому, там допомога чи ще щось. Одним словом, такий товариш справжній був, ніколи не підводив. І завжди посміхався. Де б що не було, такий тихенький, спокійний, відповідальний», — говорить Юрій.
«Дві вищі освіти, головастий такий. Було таке, що інженери наші не могли розібратися в кресленнях, а він подивився, пояснив. Молодець. Фахівець своєї справи був. Зварювальник був від Бога. На жаль, бачите».
Церемонія прощання з військовослужбовцем. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Інший колега Дмитро також працював із Сергієм на підприємстві.
«Дорога людина. Можна було на нього покластися завжди. І завжди він виконував, що задали, то виконував», — каже Дмитро.
Квіти для загиблого захисника. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Церемонія прощання з військовим відбулася на головній площі Південноукраїнська. Провести Сергія в останню путь прийшли рідні, друзі, колеги та жителі громади. У нього залишилися мама, дружина та син.
