У Південноукраїнську відкрили експозицію до річниці катастрофи на ЧАЕС

Виставка у Південноукраїнську до річниці Чорнобильської трагедії. Суспільне Миколаїв У Південноукраїнську, місті-супутнику ПАЕС, що на Миколаївщині, до річниці аварії на Чорнобильській АЕС відкрили тематичну експозицію в міському музеї. Вона присвячена подіям 1986 року, ліквідаторам та історіям людей, які постраждали від катастрофи.

Про це кореспондентам Суспільного розповіла наукова співробітниця музею Світлана Корчомна.

Аварія на ЧАЕС сталася в ніч на 26 квітня о 01:23, а вже зранку того ж дня в різні міста, зокрема й Південноукраїнськ, надійшли термінові повідомлення про необхідність допомоги.

"Першими поїхали наші дозиметристи. Потім підтягнулися пожежники, будівельники. Одразу почалася ліквідація наслідків вибуху і будівництво саркофагу", — зазначила наукова співробітниця.

Експонати виставки, присвяченої до катастрофи на ЧАЕС. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

За її словами, до ліквідації наслідків аварії долучилися фахівці різних професій: енергетики, військові, водії, кухарі та інші працівники. Вони працювали по 8-12 годин, а перший час і по 18, щоб зупинити поширення радіації.

Окрема частина експозиції присвячена архівним документам. У музеї зберігаються списки працівників ПАЕС, які були залучені до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, записи про евакуйованих із Прип'яті, яких приймали у Південноукраїнську, та заяви про працевлаштування прибулих людей.

"Людей приймали одразу з роботою. Якщо вони працювали на станції — влаштовували на атомну, якщо в будівництві — на будівництво", — розповіла Корчомна.

Також серед експонатів — документи про вилучення особистих речей та звернення щодо матеріальної допомоги. Корчомна підкреслює, що тодішні вимушені переселенці не могли взяти з собою з дому нічого. У списку вилучених речей навіть носки та білизна. Їхню вартість компенсували коштами, однак залишити собі щось на пам’ять про минуле життя змоги не було.

Також у музеї зберігаються довідки, що свідчать про наслідки аварії для здоров’я людей. Зокрема, про народження дитини з патологіями у 1988 році.

"У нас є навіть довідки про дітей, які народжувалися з патологіями, де зазначено, що батько був ліквідатором", — додала вона.

Експонати виставки Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан Фото на виставці Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан Фото ліквідаторів Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

За словами науковиці, експозиція показує не лише масштаб трагедії, а й ціну, яку заплатили ліквідатори.

"Від цього стає дійсно моторошно, що у кожного покоління своя війна. Це була війна з невидимим ворогом, який не мав ні кольору, ні запаху, якого не можна було побачити чи відчути. Але завдяки ліквідаторам вдалося зупинити цю біду".

Виставка також нагадує, що наслідки аварії могли бути ще масштабнішими, адже існувала загроза поширення вибуху на інші енергоблоки станції.

Виставку відвідав Володимир Кладов — учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Він показав своє посвідчення, а Світлана Корчомна зробила світлину на пам’ять.

Ліквідатор аварії на ЧАЕС Володимир Кладов. Фото Світлани Корчомної

Кладов працював на будівництві Південноукраїнської атомної електростанції, а згодом — начальником монтажного майданчика при ліквідації Чорнобильської катастрофи. Останнє позначилося на його здоров’ї: гемоглобін у крові впав до 43 одиниць при нормі від 120. Лікувався чоловік народними методами. Зараз він живе у Південноукраїнську.

Експозицію відкрили для відвідувачів напередодні 26 квітня — дня пам’яті Чорнобильської катастрофи. Вона діятиме до 30 квітня.

Джерело