Назавжди 27: у Вознесенську попрощалися з військовим Максимом Калмазаном

Колега військового Сергій Чубчик. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

19 січня 2024 року Максим добровільно підписав контракт з частиною 3044. Служив у роті спеціального призначення «Скорпіон». Побратим військового Олександр згадує:

«Максим до нас потрапив у підрозділ — як усі до нас потрапляють, проходять спортивну підготовку. Був таким спокійним, ходив постійно питав, як, що, до чого, цікавився, бо знав, що ми усі їздимо на ротації, готуємося як і фізично, так і морально. Особливо треба моральна підготовка і підтримка, бо тоді важко. Потім пройшов один БЗВПБазова загальновійськова підготовка і поступила нам задача поїхати на війну, тобто на Донецький напрямок».

У вересні 2025 року Максим з побратимами виконував бойове завдання у Донецькій області. Як розповідають його побратими, надійшла інформація, що його та ще одного побратима поранили. Бійці отримали наказ виходити з позиції.

17 вересня звʼязок з Максимом обірвався. Спершу він вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що того дня військовий загинув. Побратими згадують його як добру та сміливу людину. Один з них — Руслан розповідає:

«З Максимом ми разом проходили службу у роті спеціального призначення. Що я хотів про нього сказати: він був компанійський, з ним приємно було… Я з ним і спортом займався. Разом були на ротації, на злагоджені. Мені приємно було з ним, як то кажуть, пліч-о-пліч проходити службу. Так сталося, що він загинув один з найперших».

Містяни зустрічають траурний кортеж 22 жовтня 2026 року, Вознесенськ. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

Побратим Сергій також познайомився із Максимом під час військової служби.

«Добрий, впевнений в собі, мужній побратим. Навіки залишиться у нашій памʼяті. Пішли на ротацію, він один із перших без краплі страху пішов уперед, не сумнівався, що у нього все вдасться, він вийде і зустріне свою родину. На жаль, так сталося», — каже військовий.

Церемонія прощання з Максимом розпочалася біля Алеї памʼяті. Після цього — продовжилася біля домівки захисника. Від дому траурний кортеж проїхав під прапорами України, які тримали його побратими .

Побратими прощаються із військоим на цвинтарі з прапорами та димовими шашками 22 жовтня 2026 року. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

У церкві княгині Ольги відбулася служба. Після цього траурний кортеж вирушив до кладовища, де під гімн України усі попрощалися з військовим. У Максима залишилися батьки, молодший брат, дружина та донька.

Джерело