Полеглі миколаївські військові — Костянтин Чепурко та Олександр Чаус. Баштанська районна державна адміністрація 
У Казанківській та Інгульській громадах Миколаївської області 22 вересня провели в останню путь двох військовослужбовців — Костянтина Чепурка та Олександра Чауса. Бійці загинули під час виконання бойових завдань.
Про це повідомили у Баштанській районній державній адміністрації.
Костянтин Чепурко народився 8 вересня 1994 року в селищі Казанка. У 2011–2014 роках навчався у Криворізькому медичному коледжі.
«Обравши професію, покликану допомагати людям і рятувати життя. Після завершення навчання працював у Криворізькій лікарні №5, де здобував професійний досвід та сумлінно виконував свою роботу», — розповіли в пресслужбі.
У 2015 році чоловіка призвали на строкову військову службу до Дніпра. Після її завершення він повернувся до цивільного життя і продовжив працювати за фахом у Криворізькій лікарні №3.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google 
«Костянтин був різнобічною людиною. Займався музикою, захоплювався шахами та легкою атлетикою, любив активний спосіб життя, постійно розвивався та знаходив час для улюблених занять», — йдеться у повідомленні.
У 2020 році чоловік почав військову службу в ЗСУ за контрактом. За інформацією адміністрацїї, захисник служив як військовий медик.
«Він поєднав професію медика із захистом Батьківщини та до останнього залишався вірним військовій присязі й своєму обов’язку, допомагаючи побратимам. 16 вересня 2026 року життя Костянтина Чепурка обірвалося».
У воїна залишилися мати, батько, брат, дружина та син.
Олександр Чаус народився 13 липня 1996 року в селі Андріївка. Був випускником Березанського ліцею.
«Його знали як талановитого спортсмена — усе життя він присвятив футболу. Був яскравим гравцем команд ФКфутбольний клуб «Укр-Нива», «AgriGrein» та «Шевченкове», представляв футбольну родину Миколаївщини», — написали в пресслужбі.
У складі своїх команд чоловік неодноразово ставав переможцем та призером чемпіонатів і турнірів, додали в повідомленні.
Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти. 15 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині воїн матрос загинув.
«За вірність обраній справі Олександра нагородили медаллю “За вірність морській піхоті”».
