Україні як ніколи потрібні іноземні інвестори. Чи достатньо ми робимо?
Незважаючи на війну, що триває, Україна активно шукає прямі іноземні інвестиції для відновлення та розвитку економіки, але іноземні інвестори залишаються обережними через ризики, пов’язані з корупцією та незахищеністю їхніх коштів.
Після вторгнення росії в Україну наша економіка сильно постраждала. Для економічного відновлення та розвитку країни прямі іноземні інвестиції будуть ключовими. Однак, іноземні інвестори не поспішають заходити в Україну. Їх зупиняє не лише війна, а й ризики, пов’язані з корупцією та незахищеністю їхніх коштів. УНН спробував розібратися, чому так відбувається.
Повномасштабна війна з росією, яка триває вже понад два роки, завдає невиправної шкоди Україні – на фронті гинуть кращі з нас, із країни, втікаючи від окупантів, виїхали мільйони українців, щодня обстрілами знищуються будинки, інфраструктура, підприємства. Міжнародні експерти підрахували, що тільки на відбудову і відновлення Україні знадобиться майже пів трильйона доларів.
Владі слід уже зараз активно заохочувати іноземних інвесторів вкладати кошти в український бізнес, а отже і розвиток економіки України.
Бажання іноземного інвестора вкладати свої кошти базується на балансі ризиків та можливого прибутку. Проте через війну ризики в Україні надто високі, в той час як падіння економіки, масова міграція та інші чинники не сприяють прогнозуванню великих прибутків у середньостроковій перспективі. Крім того, іноземний інвестор хоче бути впевненим, що вкладаючи свої гроші в український бізнес він допомагатиме його розвивати, а не зіштовхнеться з черговим шахраєм чи корупціонером, який мріє набити власні кишені.
Це не означає, що від України відвернулися всі інвестори й наша економіка приречена. Навіть у нинішніх умовах сюди заходять іноземні інвестиції, а влада продовжує шукати нові шляхи розвитку.
Зокрема, у квітні Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль відвідав США, де разом зі спецпредставницею США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер зустрівся з американським бізнесом.
“Головна тема – це залучення американських компаній та інвестицій в Україну. Ми хочемо, аби США були одним із наших ключових партнерів не тільки в оборонній сфері, але також і в економічній. Маємо багато перспективних проєктів. Експорто-імпортний банк США надає 3 млрд доларів для фінансування контрактів і проєктів в Україні. Розповів про найбільш перспективні сфери: енергетика, аграрна галузь, ОПК, видобуток і переробка критичної сировини, а також ІТ”, – повідомив премʼєр на своїй сторінці у Facebook.
Звісно, щоразу на переговорах, під час яких йдеться про виділення коштів, партнери вимагають від Києва реальних дій у боротьбі з корупцією, а також гарантій захисту інвестицій від різного роду посягань нечесних підприємців. Український уряд спробував знайти вихід і разом з партнерами із США створив наглядову раду для урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій Ukraine Invest, куди увійшли представники американських компаній.
“Це дозволить покращити нашу співпрацю, залучити нові американські інвестиції на наш ринок та сприятиме операційній роботі американських компаній в Україні на щоденній основі”, – впевнений Шмигаль.
Після поїздки премʼєра в Америку, Київ відвідав держсекретар США Ентоні Блінкен. Під час його зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, окрім надважливого питання безпекових гарантій і пакета допомоги на суму 2 млрд дол., йшлося також про залучення інвестицій. Сторони обговорювали як ризики, так і механізми захисту інвестицій в Україні.
Швидше за все, Главі держави вдалося переконати Блінкена в надійності американо-українського ділового партнерства. Після зустрічі стало відомо, що США прискорять залучення приватних інвестицій в українську економіку.
“Економічною трансформацією в Україні зрештою керуватиме приватний сектор. Тому ми прискорюємо наші зусилля, щоб допомогти Україні залучити більше приватних інвестицій, особливо в такі динамічні галузі, як технології, енергетика, сільське господарство, оборона”, – процитувала держсекретаря США Пріцкер у соцмережі Х.
Це імпульс, який Україна має використати. Підвищення довіри інвесторів є життєво важливим для збільшення внутрішніх інвестицій. Однак в Україні досі є випадки, які демонструють, що іноземні інвестори все ще стикаються зі значними проблемами, інвестуючи в країну.
Наприклад, історія інвестора з Канади – компанії TIU. У 2017 році канадці побудували сонячну електростанцію в Нікополі. Компанія інвестувала в проект 60 мільйонів доларів, що стало найбільшою іноземною інвестицією для цього регіону.
Однак у березні 2020 року, за словами директора ТІU Влада Лизунова, станцію незаконно відключив від енергомережі Нікопольський завод феросплавів, що належить українському олігарху Ігорю Коломойському, а також бізнесменам Геннадію Боголюбову та Віктору Пінчуку. Станцію відключили нібито за пропозицією ремонту та заміни ліній електропередач, яку завод мав здійснити.
Канадці заявили, що на них тиснуть і здійснюють рейдерський напад. Коли станція деякий час була знеструмлена, а збитки почали обчислюватися мільйонами гривень, ТІU надійшла пропозиція: продати об’єкт за копійки.
Канадська компанія відмовилася і звернулася до суду. Інвестори в Україні програли суд першої інстанції, але компанія не здається і готова за потреби дійти до Верховного Суду, хоча, за словами Лізунова, “в судах України важко знайти справедливість”.
Ще одним яскравим прикладом проблем і шахрайства, з якими зіткнулися іноземні інвестори в Україні є кейс Ірини Новицької, яка протягом 15 років залучала інвестиції у будівництво. За даними ЗМІ, не менше половини всіх грошей, а це мільйони доларів, Новицька привласнила за допомогою групи компаній та кишенькових інвестфондів, пов’язаних із ТОВ “ГАЛУА ІНВЕСТ”, та користуючись слабкістю системи. Починаючи з 2006 року лише один інвестиційний фонд GILLETT HOLDINGS LIMITED з Кіпру перерахував “ГАЛУА ІНВЕСТ” понад 70 млн дол., з яких майже половина були банально вкрадені. Правоохоронці розслідують ці факти за статтею шахрайство.
Серед більш “свіжих” прикладів – зерновий термінал “Олімпійський” в Одесі, який є одним із ключових учасників забезпечення роботи “зернового коридору”.
Конфлікт триває вже кілька років і пов’язаний з тим, що компанія бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка GNT Group привласнила 95 мільйонів доларів двох американських інвестиційних фондів, виділених на формування в Україні цивілізованого ринку зерна та будівництво відповідної інфраструктури.
Крім того, за даними правоохоронців, Гроза і Науменко вели бізнес із підсанкційною компанією “Агірос”, яка належить відомому контрабандисту Вадиму. Альперін, який перебуває під санкціями з 2021 року, згідно з рішенням РНБО та указом президента.
GNT Group також підозрюють у сірому експорті і розтраті запасів зерна, яке зберігалося на терміналі “Олімпекс”. Високий суд Англії та Уельса 8 лютого підтвердив всесвітній арешт активів (Worldwide Freezing Order, WFO) одеських бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. У рішенні арбітражу, за даними Bloomberg, вказано, що дуже ймовірно, що “зерно залишило термінал на суднах, які були пов’язані з компанією GNT Europe”.
Нещодавно журналісти також дізналися, що GNT Group має зв’язки з росією. Зокрема, один із директорів швейцарської компанії GNT Europe SA Михайло Іпатов також є керуючим партнером онлайн-школи Algorithmics Central Europe. Ця онлайн школа програмування вважається провідною в росії.
За даними слідства, російська “Алгоритміка” пов’язана з олігархом та мільярдером Володимиром Потаніним, який дуже близький до президента росії володимира путіна. Його компанія Winter Capital раніше інвестувала в цю школу 10 мільйонів доларів.
Захист життєво важливих активів від організованої злочинності, зміцнення верховенства права та зміцнення державно-приватного партнерства будуть фундаментальними кроками для того, щоб іноземні інвестори знову відчували себе комфортно та безпечно, інвестуючи в Україну. Ми повинні діяти зараз, щоб забезпечити краще майбутнє для нашої країни.
