Люди під час акції-нагадування у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан У Південноукраїнську, що на Миколаївщині, 22 лютого відбулася акція-нагадування про полонених та зниклих безвісти. Вона була приурочена до річниці повномасштабного вторгнення.
Про це Суспільному розповіли учасники акції.
Захід розпочався о 09:00: учасники традиційно перекрили дорогу під час загальнонаціональної хвилини мовчання, щоб нагадати водіям і перехожим про полонених або безвісти зниклих.
Люди перекрили дорогу під час хвилини мовчання. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Після хвилини мовчання люди повернулися на площу. Вони розгорнули прапори та плакати з іменами своїх близьких. Присутнім роздали мініплакати з написами "Ми сильні", "Україна бореться", "Україна не здається", "4 роки стійкості" тощо.
Плакат із символічним написом. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан 
Місцевий житель під час акції-нагадування у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан 
Люди під час акції-нагадування у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
У центрі площі поставили стілець із військовою формою та написом: "Народ, що не стає грудьми за своїх героїв, стає на коліна перед ворогом". Поруч учасниця акції Дарина влаштувала перформанс, який уособлював російську неволю: її руки та ноги були обмотані металевим ланцюгом, а рот заклеєний стрічкою з написом "Мовчи".
Місцева жителька під час акції-нагадування про полонених та безвісти зниклих у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан 
Символічний стілець із військовою формою. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Містянка Людмила прийшла разом із чоловіком. Вони чекають на свого сина — солдата Юрія Лучка, який безвісти зник на Курщині у вересні 2024 року.
"Півтора року невідомості, півтора року чекання. Де він, що з ним — ми не знаємо. Він розлучений, має двох дітей, двійняток — Марка і Полінку. Їм виповнилося у цьому році 16 років. Чекаємо, віримо, надіємось", — ділиться Людмила.
Батьки безвісти зниклого Юрія — Володимир та Людмила. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Під час акції місцева жителька Любов пожертвувала 50 тисяч гривень на потреби Збройних сил України. Її син Олександр загинув 3 вересня 2024 року внаслідок ракетного удару по Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації у Полтаві.
"Ось пів мільйона на Київ. Хочу допомогти, щоб хлопці вибралися живими".
Місцева жителька Любов (ліворуч) під час акції. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Участь у заході взяли 40 людей. Наприкінці акції учасники запалили кольоровий дим блакитного та жовтого кольорів.
