Військові 36 окремої бригади морської піхоти. 36 окрема бригада морської піхоти Військові миколаївської 36 окремої бригади морської піхоти з позивними Спрайт та Корж підписали "Контракт 18-24". Під час виконання першого бойового завдання вони перебували на позиції протягом 93 днів.
Історію бійців розповіли у пресслужбі 36 окремої бригади морської піхоти.
На початку повномасштабного вторгнення Олександр на позивний Корж виїхав з України до досягнення повноліття. У кінці 2023 року він повернувся.
"Весною побачив саме цей контракт, вирішив спробувати".
До виконання першого бойового завдання, на думку Олександра, був добре підготовлений.
"Нас провели кілометр чи два, а далі ми самі рухались. Нам пояснили, звідки приблизно може наступати ворог. Ми розраховували на місяць, але пробули 93 дні. Так склалося, що не доходили групи, погода погана і добратися було тяжко", — згадує боєць.
"Перші дні було спокійніше — ми звикали до всього, налагоджували раціон, адаптувалися. Коли ворог йшов, передавали інформацію на КСП. Прилітали дрони і все красиво робили, так, щоб не "спалити" наше місце перебування. Ворог зайшов на подвір’я з двома великими будинками: вони зайняли один, ми були в іншому. Інформацію передали, після чого їх почали розбирати дронами".
Військовий на позивний Корж з 36 окремої бригади морської піхоти. 36 окрема бригада морської піхоти
Військовий на позивний Спрайт планував вступ до лав ЗСУ з 15 років.
"Думав йти до ЗСУ, бо росіяни прийшли на мою землю. Я приїхав в Україну з окупованих територій, оформив документи і підписав контракт", — каже Спрайт.
"Всі родичі плакали, деякі з розумінням поставились, деякі зі словами: "Куди ти йдеш, дурень?" Можна сказати, в ЗСУ я знайшов себе".
Військовий каже, що одного разу їхнє місцезнаходження дізнались росіяни і почали скидували гранати.
"Наостанок закинули гази, ми одягнули протигази, вижили. Але мій побратим забарився і я йому допоміг натягнути протигаз. Він казав, що вже думав вибігати. Якщо б вибіг, то зрозуміло, що було б", — розповідає військовий.
Військові згадують, як під час евакуації один з побратимів натрапив на розтяжку.
"Нас прийшла змінити інша група. Увечері ми почали рух, дісталися укриття, переночували, а наступного дня продовжили і прибули на точку, де мав бути евакевакуація. Побратим забіг на подвір'я і натрапив на розтяжку", — згадує боєць.
"Клац" — вибух гранати. Я подумав, що пі***р кинув гранату, почув, що побратимипоранений".
Військові відійшли до іншого будинку, надали першу допомогу.
"Увечері почався обстріл — били по будинку, але в інші кімнати, тому ми перейшли у ванну кімнату, яка була найбільш захищеною. Я передавав, що залітали "FPV". Командир постійно тримав зв’язок, піднімав дрон і спостерігав за нами постійно. Підтримка була дуже важливою", — розповідає Корж.
У стабілізаційному пункті бійцю надали допомогу в безпеці.
"Я зміг зателефонувати рідним — мама плакала, зраділа, що зі мною все добре", — додав Корж.
"Нас готували чудово. Я гадаю, що впорались, були на позиції, виконували задачу і саме головне — повернулися всі живі".
