Портрет загиблого військового. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан У Південноукраїнську, що на Миколаївщині, попрощались з військовослужбовцем Миколою Гузем. Військовий загинув під час бойового завдання на Запорізьському напрямку.
Кореспонденти Суспільного поспілкувались з рідними та начальником підрозділу, в якому служив Микола.
Микола Гузь, 1974 року народження, родом з села Володимирівка Доманівського району. Микола навчався Первомайському політехнічному коледжі. Чоловік працював у Південноукраїнській АЕС ізолювальником.
У 2014 році військовий брав участь в Антитерорестичній операції та виконував бойові завдання в районі Горлівки, Зайцевого та Шумів Донецької області. Після повернення з АТО продовжив службу у воєнізованій охороні Південноураїнській АЕС.
Прощання з військовим Миколою Гузем. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
У серпні 2023 року Миколі прийшла повістка. Військовий пройшов навчання в Іспанії та після повернення 25 листопада повернувся до служби.
28 листопада військовослужбовець вийшов на перше бойове завдання, а з 29 листопада вже важався безвісти зниклим. Пізніше з’ясувалось, що дата зникнення виявилась датою загибелі Миколи Гузя. 10 березня 2026 року родині військового повідомили про збіг ДНК.
Кума Миколи Світлана розповіла, що вони виросли в одному селі.
"Гарні стосунки мав із дружиною, та він з усіма мав гарні стосунки. Голубів любив дуже, займався голубами, обмінювався. Одне слово: добрий був до всього і до всіх. Не байдужий, в будь-яку хвилину прийшов би на допомогу. Війна почалася, пішов в АТО. Повномасштабна почалася — не всидів теж, пішов. Ніхто його не втримав, ні діти, ні дружина. Сказав: "Хто, як не я". 
Прощання з військовослужбовцем. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Заступник керівника підрозділу Василь, у якому Гузь працював до того, як став до лав ЗСУ у 2023 році, розповів, що чоловік перейшов до них вже у статусі учасника бойових дій.
"Він перейшов із свого підрозділу, в якому працював в будівельно-монтажному управлінні, до військової охорони. І сказав: "Я краще себе почуваю тут, ніж там". І так добросовісно він працював, поки не почалася повномасштабна війна. І він одним із перших пішов одразу до військкомату, тому що вони стояли в резерві першої черги, "атовці" їх називали. Але тоді їм сказали, що ви працівники станції, тут теж потрібна робота і так далі", — розповідає чоловік.
Поховання полеглого воїна Миколи Гузя. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
За словами Василя, у підрозділі, де працював Микола, було 7 колишніх військових. У 2023 році їх викликали до військомату та водночас для всіх прийшло бронювання з місця роботи.
"І всі хлопці прийняли це бронювання, а він каже: "Я вже і медкомісію прийшов, я все-таки піду, тому що комусь треба захищати нашу Україну, щоб тут хтось міг працювати вільно, дітей ростити". От він пішов", — каже чоловік.
Заступник розповідає, що після підготовки за кордоном Микола з побратимами повернулись до виконання бойових завдань.
"Воювати недовго йому довелось, на жаль. Загинув, але підтвердження прийшло через два роки і чотири місяці. Дуже хороша, порядна людина, дуже відповідальний, спокійний, дуже дружелюбний".
Люди прийшли попрощатись з військовим. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Чоловік розповідає, що приємно вражений, скільки прийшло людей з підрозділу віддати шану загиблому.
"Люди, які вже перейшли в інші підрозділи, ті люди, які пішли на пенсію, його колишній керівник прийшов, квіти положив, не дивлячись на те, що хворий і вже йому за 60 років. Тому що дійсно ця людина заслуговує на ту повагу і шану, яку ми сьогодні йому віддали. Вічна пам'ять йому", — каже Василь.
Поховання вісйськовослужбовця. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Під час прощання до громади звернувся заступник міського голови Сергій Горностай.
"Сьогодні наша громада проважає в останню путь свого героя Миколу Васильовича Гузя. Героя, який віддав своє життя за кожного з нас, за батьківщину, за нашу землю. Його ім'я назавжди залишиться в наших серцях в пам'яті, а його зірка ніколи не згасне на небі".
Провести чоловіка в останню путь прийшли рідні, друзі, колеги, знайомі та місцеві жителі. Під час прощання друг загиблого випустив голубів у небо. Військового поховали на Алеї Слави на міському кладовищі.
