Військовослужбовець Андрій Кисельов. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Андрій брав участь у боях на півдні, зокрема його підрозділ одним із перших зайшов до звільненого Херсона.
"Взагалі не комунікували з людьми — не було в цьому потреби. Ми там майже випадково потрапили на площу, зробили пару селфіків прикольних і поїхали собі далі працювати. Багато хто з лівого берега дізнався, що я служу, завдяки цьому. Люди почали писати мені в соцмережах: "а там те стоїть", "а сюди б, може, кинули". І так закрутилося", — розповідає Андрій.
Андрій Кисельов у день звільнення Херсона. Особистий архів Андрія 
Андрій Кисельов у день звільнення Херсона. Особистий архів Андрія 
Андрій Кисельов у день звільнення Херсона. Особистий архів Андрія
23 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання, Андрій дістав поранення в ногу.
"Я підірвався останнім, коли витягував свого бійця. Майже на точці евакуації. Накинув турнікет, стоячи на четвереньках, і на мостик потрапив одразу. Ну, а чого сидіти? Зброю, все виніс до точки евакуації. З човна у "швидку", з неї в лікарню. Нас в Херсоні первинно обмили, в Миколаєві переночували, потім гелікоптером на Одесу", — згадує він.
Військовослужбовець Андрій Кисельов під час служби до поранення. Особистий архів Андрія
Чоловік втратив праву ступню. Говорить, реабілітація минула легко, стати на ногу допомогли друзі.
"Ми каталися на мотоциклах. Я був без протеза, тільки п'ятка, і кажу їм: "Хлопці, принесіть мені щось, сходіть в магазин". А вони мені: "Та ти задовбав, ми дорослі дядьки, давай з нами". І вони мене попід руки відвели до мотоцикла. Я прихрамував, але зрозумів, що нога не болить. Так і почав ходити".
Військовослужбовець Андрій Кисельов з пораненою ногою. Особистий архів Андрія
Пізніше, Андрію довелося реампутувати ногу й стати повністю на протез. Після реабілітації Андрій повернувся до військової служби.
"Шукав собі місце нове, тому що як повноцінний військовослужбовець вже був непотрібний. Я собі посидів там місяця півтора, напевно, думав, що робити. На жаль, батальйон не дав змоги розвиватися. Я перевівся в нинішню 34-ту бригаду пілотом БпЛА", — каже він.
Нині Андрій поєднує військову службу із бізнесом: у грудні 2025 разом зі своїм побратимом відкрили ресторан у Миколаєві.
"Андрій телефонує, каже: "Може, якийсь бізнес відкриємо?". Приїхав до мене, попили кави, вирішили відкрити "пивнушку". А потім вона переросла в ресторан", — розповідає співвласник закладу Володимир Шпіра.
Ветеран Володимир Шпіра. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
На відкриття закладу пішло пів року. Володимир говорить, у дизайн та назву не закладили військову символіку, щоб люди могли просто відпочити.
"ChatGPT, напевно, червоний був від наших запитів 24/7. Але ми відібрали найкращий варіант. Ми хочемо дві літні тераси зробити і ще один зал під футбольні трансляції". 
Приміщення ресторану. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца 
Приміщення ресторану. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца 
Офіціантка біля барної стійки. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Підтримують чоловіків у розвитку бізнесу їхні побратими та сім’ї, додав Володимир.
