Миколаївська параплавчиня Анна Гонтар поруч із тренером Сергієм Середенком. Особистий архів Сергія Середенка
Вперше тренер зустрівся з Анною на пляжі, де побачив, як на той момент дівчинка плавала.
"Вона сміялася дуже багато, і вона полюбила в той момент воду. І я не можу сказати, що в неї був страх. У багатьох інших дітей теж був страх, коли вони перший раз прийшли. Але тоді Аня полюбила воду і полюбила мене, і ми почали з нею займатися вже наступного тижня. В басейн вона прийшла в Херсоні".
Від народження Анна має церебральний параліч — її ноги та спина були вражені хворобою, але завдяки активному способу життя її плечовий пояс був добре розвинений, пояснює Сергій.
"Аня почала чудово плавати лише за допомогою рук — вони в неї надзвичайно сильні, адже вона багато пересувалася по дому саме на руках через нерухомість ніг. Завдяки цьому у неї сформувався міцний плечовий пояс і надзвичайно розвинена мускулатура рук", — розповів тренер.
Миколаївська параплавчиня Анна Гонтар поруч із тренером Сергієм Середенком. Особистий архів Сергія Середенка. 
Миколаївська параплавчиня Анна Гонтар поруч із тренером Сергієм Середенком. Особистий архів Сергія Середенка. 
Миколаївська параплавчиня Анна Гонтар поруч із тренером Сергієм Середенком. Особистий архів Сергія Середенка.
За словами Сергія, параплавчиня почала регулярно тренуватися та швидко прогресувала. У 11 років вона стала майстром спорту України, а у 13 — виграла чемпіонат України та потрапила до національної збірної.
У 2016 році Гонтар була за крок до участі в Паралімпіаді в Ріо-де-Жанейро, проте не пройшла відбірні змагання. У 17 років взяла участь у Паралімпіаді в Токіо.
Параплавчиня Анна Гонтар. Getty Images/Octavio Passos
Як розповів Сергій, він одразу зрозумів, що Анна стане успішною плавчинею.
"Зацікавленість дитини була дуже-дуже сильна. Вона приходила, у неї "очі горіли". Вона так хотіла плавати та змагатися з іншими дітьми. Це її запалювало дуже сильно. Характер був дуже такий рв'яний, вона енергійна і старалася багато працювати та ніколи не жалілася, що щось не так, щось болить. Всі знали, що вона — майбутня чемпіонка".Повномасштабне вторгнення, дистанційні тренування та виїзд до США
Після початку повномасштабного вторгнення Сергій Середенко разом із родиною, в якій уже було троє дітей, ще місяць залишався в Україні. У Херсоні тоді закрилися всі басейни, а сам регіон невдовзі опинився в окупації.
"Під час окупації нас вже там не було. Дуже багато дітей, спортсменів виїхали з Херсона: хто на захід України, хто вже перетнув кордон і був в Польщі, але я залишався ще місяць у Львівській області, в селі Дубляни", — згадує Сергій.
У Дублянах чоловік разом із друзями отримував гуманітарну допомогу з Польщі та Німеччини — медикаменти, продукти. Потім допомогу відправляли до Миколаєва, а звідти її вантажівками везли в інші прифронтові зони.
Зі слів Сергія, зрозумівши, що війна не завершиться швидко, його родина вирішила виїхати за кордон. Спершу вони опинилися в Румунії. Тим часом учні, які переїхали до Польщі, Чехії та Туреччини, надсилали йому відео та фото, розповідаючи про тренування.
"І для мене це було дуже важливо. Я підтримував їх, давав завдання, тому що вони ще не були там з тренерами, просто самі ходили та плавали. З цього почалося моє дистанційне тренування дітей. Ми організувалися в групи у Telegram — так все почалося".
Серед дітей, з якими він працював дистанційно, був Філіп Білявський — плавець з Херсонщини, який разом із родиною виїхав до Польщі.
"Я сказав йому, що ти достойний, щоб змагатися та вигравати, але це можливо тільки з гарним тренером. Я допоміг знайти у Польщі класного тренера і він почав з ним тренуватися. Та зараз він вже у трійці найкращих спортсменів на довгих дистанціях", — говорить тренер.
Згодом Філіп почав виборювати нагороди: "бронза" на дистанції 800 метрів і четверті місця на 400 та 200 метрах, додав тренер.
Після перебування у Європі, родина Сергія переїхала до США, у місто неподалік Нью-Йорка. Там тренер одразу почав шукати басейн, щоб продовжувати тренувати майбутніх плавців.
За словами Середенка, спортивне (змагальне) плавання у США, зокрема в тому місті, де він працює, не до кінця розвинене у подібних клубах.
"Коли я почав працювати у басейні, там дуже зацікавились і завдяки мені вони відкрили групу "competitive swimming" (змагальне плавання — анг.), яка у майбутньому буде конкурувати і змагатися з іншими містами. Зараз ми йдемо до цієї мети та вже є діти, які відзначаються".
Тренер Сергій Середенко разом із вихованцем у США. Особистий архів Сергія Середенка
Середенко зауважує, українці, які відвідують тренування, швидко адаптуються в новому середовищі. Вони навчаються в американських школах, ходять на гуртки, легко спілкуються англійською, а тому мовного бар'єра на тренуваннях майже немає.
Щодо майбутнього повернення в Україну, то тренер визнає, що йому складно наразі щось прогнозувати.
"Україна назавжди у моєму серці — це моє життя. Але я розумію, що за ці три роки мої діти дуже швидко схопили американську культуру. Їм дуже подобається в їхній школі. Коли ми приїхали, усі дуже були "френдлі"Friendly — (англ.) дружні до них такі, запрошували на кемпінг, рибалку, хайкінгПішохідний туризм, різні подорожі — їм дуже подобається. Тобто я розумію, що майбутнє їхнє, мабуть, тут", — вважає чоловік.
Водночас він планує повертатися до України, зокрема — разом з американцями, які прагнуть допомагати у відбудові. Одним із таких проєктів може бути відновлення Таврійського християнського інституту в Херсоні.
Мотивація для початківців у плаванні"Плавання — це може бути твоя професія, або твоє життя. Завдяки плаванню ти можеш себе реалізувати будь-де. Ти, якщо приїдеш з України в іншу країну — усюди є плавання та гарні тренери".
Щодо основних порад Сергій Середенко відзначає важливість знати свою перспективу.
"Дитина одразу повинна знати, чого вона може досягти. Наприклад, понад 100 тисяч доларів за перше місце на Олімпійських іграх — так, можуть отримати спортсмени з України. Ні в якій іншій країні такого нема. В Америці нічого не дають за медалі на Олімпійських іграх", — пояснив він.
Тренер Сергій Середенко разом із вихованкою з плавання. Особистий архів Сергія Середенка
Паралімпійське плавання в Україні має величезний потенціал, і за здобуття медалей спортсмени можуть отримати великі гроші, які дозволяють побудувати майбутнє, каже Середенко. За його словами, це не лише мотивація, а й можливість професійної реалізації через спорт.
"Плавання може тебе забезпечити, може тобі подарувати емоційне життя, в якому ти себе можеш реалізувати".
За внесок у розвиток паралімпійського плавання Сергій Середенко отримав подяку від міського голови Херсона, а у 2021 році — звання "Заслужений тренер України".
