Дівчина загиблого військового Маргарита. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
За словами Маргарити, влітку 2021 року Володимир підписав контракт із ЗСУ, служив у підрозділі спеціального призначення.
"Він мені говорив: "Ти розумієш, що це дуже серйозно все?" Хоч я йому говорила, я не хочу мати стосунки із військовослужбовцем, тому що це страх, це ризик втрати, це дуже страшно. Після зустрічі із ним, я зрозуміла, що ця людина мені дуже дорога", — каже дівчина загиблого військового.
Спецпризначенець Володимир під час служби. Особистий архів Маргарити
Під час одруження замість кілець пара збиралася зробити парні татуювання.
"І після його загибелі я зробила собі татуювання. Це памʼять. Я памʼятаю, що він завжди поруч, завжди є, я вірю в це".
Татуювання, яке зробила Маргарита у пам’ять про Володимира. Особистий архів Маргарити
Підрозділ Володимира працював на Донеччині, Запоріжжі та Херсонщині. Перед виїздом на останнє завдання чоловік передчував, що не повернеться, каже Маргарита.
"Він був дуже засмучений, він нервував, у нього в очах був страх. Я такі очі ніколи у нього не бачила. Коли він вже розвертався, сів у машину і мені каже: "Киця, я поїду на три-п'ять днів і повернусь". Потім така хвилина тиші і: "Якщо повернусь", — згадує дівчина.
Турнікет, який Володимир дав Маргариті, щоб він був із нею на випадок, якщо знадобиться. На останнє завдання брав його з собою, потім повернули побратими. Також на фото улюблені окуляри Володимира, світлина з його останніми словами їй. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Третього грудня 2023 року бойове завдання у Кринках на Херсонщині виявилося останнім для Володимира.
"У нього не було жодного поранення, але Кринки забрали його життя. Він натрапив на ворожу міну і відбулося осколкове поранення в грудну клітку", — говорить Маргарита.
Володимира нагороджували орденом Богдана Хмельницького третього ступеня, почесною відзнакою "За оборону Миколаєва", відзнакою Президента України "За оборону України" та медаллю "Ветеран війни".
Почесна відзнакою “За оборону Миколаєва”. Особистий архів Маргарити. 
Орден “За мужність” III ступеня (посмертно). Особистий архів Маргарити. 
Медаль “Ветеран війни”. Особистий архів Маргарити.
Також рідні створили петицію на присвоєння звання "Герой України" Володимиру. Підписати її можна за посиланням. Збір підписів триває.
"Я, звісно, хочу вірити у найкраще, що небайдужі люди зайдуть, витратять дві хвилини часу і підпишуть. Він заслуговує на це". 
Володимир під час служби. Особистий архів Маргарити. 
Володимир під час служби разом із побратимом. Особистий архів Маргарити. 
Володимир разом із побратимом під водою тримають український прапор. Особистий архів Маргарити.
Володимир мріяв брати участь у звільненні рідного Маріуполя. Поховали чоловіка у Бучі на Київщині, де він хотів жити в майбутньому, розповіла Маргарита.
