В Україні вдвічі зросла кількість випадків сказу тварин: Держпродспоживслужба назвала причини і правила поведінки зі скаженими тваринами

В Україні вдвічі зросла кількість випадків сказу тварин: Держпродспоживслужба назвала причини і правила поведінки зі скаженими тваринами

Через воєнний стан, що обмежує пероральну вакцинацію диких тварин від сказу та імунізацію домашніх тварин, в Україні у 2023 році спостерігалося зростання випадків сказу серед тварин у 2,3 рази порівняно з 2022 роком.

Найголовніша причина стрімкого зростання кількості випадків на сказ серед тварин – обмежені можливості виконання комплексу заходів боротьби зі сказом через воєнний стан. У 2022 році імунізація диких тварин не проводилася і була відновлена лише у 2023 році, і то частково. Про причини хвороби, її наслідки та шляхи врегулювання проблеми в інтервʼю УНН розповів Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

В Україні спостерігається зростання кількості випадків сказу серед тварин. Розкажіть про причини та вжиті заходи?

Дійсно, з минулого року фіксуємо зростання випадків захворювання тварин на сказ порівняно із попередніми роками. Якщо порівняти 2023 рік проти 2022 – маємо ріст в 2,3 рази.

Причина одна – у зв’язку із воєнним станом в нас обмежені можливості виконання комплексу заходів щодо боротьби зі сказом. Це не тільки вакцинація домашніх тварин, а і пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин, депопуляція хижаків, поводження з безпритульними тваринами в частині проведення вакцинації, моніторинг епізоотичного стану, систематичне обстежування угіддь, де мешкають дикі тварини тощо. Це робота не одного відомства, а співпраця Держпродспоживслужби, місцевих громад, волонтерських організацій, лісових господарств та мисливських об’єднань.

Диких мʼясоїдних тварин вважають основним джерелом збуднику хвороби. Відомо, що на початку дії воєнного стану пероральна імунізація проти сказу серед диких м’ясоїдних тварин не проводилася. Чи відновлено кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин в 2023 році?

Так, але не у всіх областях України. Слід зазначити, що проведення зазначених кампаній можливе лише за умови наземного розподілу принад, через заборону використання повітряного простору внаслідок введення воєнного стану на території України. Цілком логічно, що обробляється менша площа територій, обробка угідь, до яких складно дістатися людині тощо.

Були створені робочі групи, до складу яких увійшли спеціалісти ветеринарної медицини, лісівники, мисливці, тощо.

Спільними зусиллями було здійснено великий обсяг роботи, а саме оброблено 118 710,816 км² площі територій України при пероральній імунізації.

Окрім того, наші спеціалісти ветеринарної медицини здійснили парентеральне щеплення 4,9 млн домашнім тваринам, провели широкомасштабну інформаційну кампанію із залученням медіа, територіальних громад, громадських організацій та об’єднань.

Також необхідно зазначити, що на територіях бойових дій ми не маємо змогу провести нашу роботу. І, як всім зрозуміло, контроль за міграцією тварин не реально здійснити. Тому робота фахівців Держпродспоживслужби в прифронтових регіонах є надважливою.

Наразі активно співпрацюємо з територіальними громадами та закликаємо громадян не забувати здійснювати щеплення своїх домашніх тварин старше 3-місячного віку щороку. Для цього необхідно лише звернутися до лікарень ветеринарної медицини Держпродспоживслужби у вашому регіоні.

Яких заходів планує вжити Держпродспоживслужба цьогоріч?

В 2024 році не плануємо зупинятися на досягнутому. В планах – здійснити вакцинацію домашніх тварин, співпрацювати з обласними військовими адміністраціями щодо проведення кампаній з перероральної імунізації та охоплення значно більшої території обробітку, також провести інформаційну кампанію з підвищення обізнаності населення щодо боротьби зі сказу. Необхідно пояснити громадськості, як вважливо робити щорічне щеплення чотирьохлапого улюбленця. Адже таким чином не тільки буде збережено здоров’я тварини, а і власної родини. Сказ – це спільне захворювання як і для людини, так і для тварини.

Чи вирішує проблему коригування кількості тварин, тобто санітарне полювання?

На це потрібен дозвіл обласних військових адміністрацій. Питання отримання дозволу на проведення санітарного відстрілу хижаків розглядається на засіданнях ради оборони області та після – на засіданнях державних надзвичайних протиепізоотичних комісіях відповідного рівня. До груп, які приводять щільність хижих тварин до встановлених норм, входять користувачі мисливських угідь та єгерська служба.

Про проведення регуляції чисельності хижих тварин – дату та місце здійснення заходів – органи місцевого самоврядування повідомляють Національну поліцію та Держпродспоживслужбу.

Погодження для здійснення діагностичного відстрілу серед диких м’ясоїдних тварин (червоної лисиці) було отримано у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирських, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівський, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Чернівецькій, Чернігівській областях.

Чому сказ більше фіксується у свійських тварин ніж у диких? Чи є інші джерела сказу, крім диких тварин?

За даними 2023 року, найчастіше випадки захворювання тварин на сказ спостерігаємо у котів – 421, собак – 317, лисиць червоних – 225 та ВРХ – 82.

Найчастіше в дикій природі хворіють червоні лисиці, які є головним резервуаром та поширювачем вірусу сказу. У хворих лисиць спостерігається не притаманна поведінка, зокрема втрачається страх, в результаті чого хвора тварина заходить на господарське подвір’я. У разі контакту з домашньою твариною в останньої відбувається зараження.

Також вовки, єноти, борсуки, ведмеді, білки та інші тварини є переносниками захворювання.

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною, чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизові оболонки. Тільки вчасно наданий комплекс антирабічної допомоги може вберегти постраждалих людей від смертельних наслідків.

А як визначити скажену тварину? Що робити до нападу, а що – після?

Ознаки сказу дуже різноманітні. Найбільш характерні – слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч, але іноді ознаки можуть бути відсутні

У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій.

Хвора буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети через спотворення апетиту. Голос – пропадає.

Собака стає дратівливою, відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не слухається господаря. У неї підвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з’являється хиткість ходи. Тварина здатна мовчки, без гавкоту, накинутися на зустрічних і вкусити їх.

Найбільш небезпечна інша форма сказу – тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо.

Найпростіший захист – уникнення контакту з інфікованими тваринами. Не чіпайте їх і, за можливості, уникайте зон, де вони можуть мешкати. Адже, наприклад, зграї диких собак можуть захищати свою територію і напасти першими.

Близько 40% жертв укусів імовірно здичавілих собак — діти віком до 15 років. Роз’яснюйте дітям про необхідність уникнення контактів з дикими та безпритульними тваринами.

Якщо є підозра, що домашня тварина захворіла, то необхідно негайно звернутися до Держпродспоживслужби у регіоні.

Які шанси вижити у домашньої тварини після інфікування сказом?

У разі виявлення захворювання у домашньої тварини шанси виживання є нульовими. Тому що ліків від захворювання на сказ в світі не існує. В даному випадку, вже пошкоджена центральна нервова система і перебіг захворювання закінчується тільки летально.

Також, у разі виявлення захворювання, відповідно до Інструкції “Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин”, за поданням Держпродспоживслужби рішенням місцевої ДНПК оголошується неблагополучним населений пункт або його частини щодо цього захворювання, вводяться карантинні обмеження і розробляється план заходів з ліквідації сказу.

У неблагополучному пункті фахівці Держпродспоживслужби здійснюють огляд тварин, щеплюють їх проти сказу, виявляють хворих та підозрілих на зараження сказом тварин.

Джерело