У Миколаївській області десять громад залучені до створення Центру культурної спадщини “Єдисан”.
Його мета — розкрити унікальність культури Півдня України. Проєкт переміг на конкурсі від програми “Спадщина. Простір для роботи”, бюджет становить близько 455 тисяч гривень.
Про це розповів керівник проєкту “Єдисан”, голова громадської організації “ЕКОБерезань” Олексій Сидорчук.
За словами Олексія Сидорчука, у лютому 2024 року розпочався відбір до програми “Спадщина. Простір для роботи”. До другого туру зі 128 проєктів увійшли 30. Серед них проєкт зі створення “Центру культурної спадщини “Єдисан”.
“Єдисан” — це доросійська назва нашої території, південної України, вона була самоврядна. Існує багато міфів, і багато чого громада не знає. Питання війни — це питання української ідентичності. Яку Україну ми бачимо? Незнаючи історії, ми будуємо країну космополітів, манкуртів”, — сказав Олексій Сидорчук
Проєкт “ЕКОБерезані” фундоментальний. Міфи російської і радянської імперії спотворили уяву про справжність України. Тільки у часи війни відкрився козацький дух.
“Скажімо, за 20 років до приходу військ Суворова і Росії на цю територію у Очакові проживало 40 тисяч людей. Приміська зона і територія “Єдисану” були не менше 300 тисяч. Люди жили, працювали, творили унікальну культуру, традиції, які нам перейшли. Це не був однорідний край: жили єдисанська ногайська орда, кримські татари, турки, українці, козаки, молдовани. Гармонійна невеличка держава, яка називалась або Єдисан, або Очаківщина, або Ханська Україна”, — каже Олексій Сидорчук.
За словами керівника ГО “ЕКОБерезань”, проєк буде інтегрувати всі народності, що населяли південні території.
“Є і багатий німецький кластер, столиця німців Ландау у нашій місцевості. Була і грецька тематика: Ольвія, Борисфеніда — перша колонія на острові Березань. Тут проходили старовинні чумацькі шляхи, на які накладаються всі наші транспортні магістралі. Траса Миколаїв — Одеса — це звичайний маршрут від куяльницької солі далі. Шляхи від Очакова, Тузлів, тобто багато цікавих питань, які просто люди не знають”, — говорить Олексій Сидорчук.
Ми хочемо залучити місцевих краєзнавців, істориків, культурологів Миколаєва, Одеси, будемо працювати з Інститутом національної пам’яті, з Миколаївською районною військовою адміністрацією, організовувати різноманітні заходи у громадах.
“Єдисан” буде висвітлюватися в медіа та соціальних мережах, аби якомога більше людей дізналися історію краю, говорить комунікаційна менеджерка проєкту Анастасія Вісленко з села Андрієво-Зорине Березанської громади.
“Збереження всіх пам’яток під час війни має стати спільною справою та відповідальності влади та громадскості. Для мене це цікаво, я з маленького села, про яке ніхто не чув, а воно дуже гарне, розташоване на заливі Березанського лиману. Дісно хочеться розвивати, розповідати про спадщину”, — зауважила учасниця проєкту.
Ще одна учасниця Марії Гавран — майстриня з Березанщини. З 2022 року вишиті ікони та рушники продає на аукціонах, зокрема в Німеччині, гроші віддає на потреби ЗСУ.
“Я відповідальна за організацію виставок, роботи зі спільнотами, народними майстрами, умільцями, краєзнавцями у проєкті. Також залучення літніх людей, людей з інклюзією тощо”, — розповіла жінка.
Менеджерка з інформаційних технологій, мама трьох дітей, вихователька дитсадочку Ольга Коз-Губерня говорить, що у війну саме “на часі” говорити про культуру, традиції. Тому й долучилась до “Єдисану”.
“Співпрацюю з командою понад рік у рамках проєкту Молодіжний центр “БеКоН”, розробили разом “Атлас молодіжних ініціатив. Думаю про майбутнє дітей своїх і нашого селища. Хотіла, щоб вони знали свою історію, культуру, рідного краю”, — зазначила Ольга Коз-Губерня.
Центр “Єдисан” вивчатиме спадщину десяти громад Миколаївського району: Березанської, Коблівської, Очаківської, Чорноморської, Куцурубської, Радсадівської, Веснянської, Нечаянської, Ольшанської та Степівської. Починання стартує з травня 2024 року, розраховане на пів року. Далі впроваджуватимуть власними силами, говорить Олексій Сидорчук.
“Плануємо видати “Атлас культурної спадщини” цих громад. Сюди увійдуть храми, церкви, музеї, окремі артефакти, археологічні пам’ятки, а також нематеріальна культурна спадщина: співи, чумацькі шляхи, вишивка тощо. Наприкінці відбудеться етнофестиваль української ідентичності”, – додав керівник проєкту “Єдисан”.
Джерело: Суспільне
