Ветеран Василь Камашев. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
У перші місяці війни Василь вивіз свою родину, а сам лишився і почав допомагати односельцям.
"Коли прилетіло нам в будинок, будинок був зруйнований, техніка була побита, посіви всі згоріли і вже такий був відчай, і вже тікати не хотілось. Дружину з дітьми вивіз, а сам був до останнього на місці, в селі. Працювали тут, допомагали людям, допомагали вивозити військових поранених, цивільних поранених, гасили пожежі", — пригадує чоловік.
Зруйнований будинок родини Камашевих, село Шевченкове, 2022 рік. З особистого архіву Василя Камашева
Під час першого штурму російські війська залишили свою бронетехніку на заправці в селі, каже Василь.
"Ми з другом Сашком вирішили десь її сховати, бо тут заправка стоїть, паливо в бочках, раптом прилетить, будинки поруч. Я їду бігом додому, чіпляю трактор, трос, і ми чіпляємо його (танк — ред.) за трактор і тулимо. Але заховали, все нормально, утягнули її. Потім приїхали хлопці з 59-ки і забрали", — згадує чоловік.
Трактор, яким Василь тягнув танк, і досі використовується у родині. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Порадившись з дружиною, Василь вирішив йти добровольцем до лав ЗСУ. Разом із товаришами долучився до війська. Спершу був у морській піхоті, згодом у Повітряних силах. Військовослужбовець виконував бойові завдання на Донецькому та Запорізькому напрямках.
"Я вирішив піти і зі мною зібралися ще чотири побратими. Хлопці, з якими в нас тут був колектив "мопедних войск". Які бігали на мопедах, на мотоциклах, там гасили пожежі, бо машинами було і небезпечно, і розхід по бензину був трошки більше. Ми з хлопцями зібрались і пішли у військкомат. І все, так ми потрапили до Збройних сил", — розповів чоловік.
Василь під час служби у ЗСУ. З особистого архіву Василя Камашева
У ЗСУ чоловік прослужив два з половиною роки. Після повернення з фронту, каже Василь, було складно адаптуватися до повсякденного життя.
"Взагалі нічого не хотілося робити — будинок був зруйнований, така була апатія до всього. А коли народилась донька, якесь таке перезавантаження пішло. Саме сім’я, родина і народження дитини — воно зробило свою добру справу. Що годі, треба рухатися, треба щось робити", — каже ветеран.
Подружжя Камашевих з дітьми (пізніше в родині народилася ще одна донька). З особистого архіву Василя Камашева
Тоді ж родина почала поступово відновлювати своє господарство.
"Я займаюсь зараз вирощуванням овочевих культур, також є зернова група, є соняшник, але більше уваги приділяю саме овочам. Бо зернові посіяв собі і раз покормив, побризкав весною і все, а на овочах треба жити", — каже Василь.
Василь оглядає огірки. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Поки Василь працює в полі, про його саджанці капусти дбає дружина Юлія.
"Добрива їй намішаю і все, в нас така — сімейна справа, можна сказати".
"Коли чоловік зайнятий, на полі працює, то я поливаю нашу капусту. До цього в теплиці в нас був кавун і огірок. Там зараз вже пусто, бо вже все вивезли на поля і там вже воно все росте", — розповіла жінка.
Юлія Камашева. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Юлія також має своє господарство — дружина ветерана вирощує хризантеми.
"Ще до 2014 року, як я тільки почала займатися саме хризантемою, то ми з мамою і з чоловіком їхали в Крим на Бал хризантем. І напевно ще відтоді в мене з’явилася така любов до цих хризантем", — каже Юлія.
"Спочатку один кущик купила, потім другий, потім третій і так більше, більше, більше. Потім, коли їх стало вже занадто багато, бо місця не вистачало в квітнику, почала висаджувати на город".
Родина на Балу хризантем у Криму. З особистого архіву Василя Камашева
У Василя і Юлії троє доньок, які також допомагають батькам у господарстві.
"На поле їздили, допомагали. На цибулі бур’яни рвали, такі задоволені були, кажуть: "Коли канікули, папа, гроші підемо заробляти, ти нам будеш платить гроші?" Я кажу: звичайно буду", — сміючись, розповів Василь.
Василь поливає врожай. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Окрім огірків, цибулі й капусти на полі у Василя ростуть і кавуни. Чоловік жартує — майже херсонські.
"Ми тут майже на кордоні, то можемо казати, що прикордонні кавуни".
Зав’язь кавуна. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Ветеран не планує зупинятися на досягнутому — хоче збільшити площу посівів та овочевих культур.
"Більше борщовий набір, щоб було людям де і що купувати, а не перевозити десь з-за кордону. Щоб було своє, справжнє, без хімікатів крепких", — сказав чоловік.
Василь і Юлія продовжують власноруч відбудовувати все, що відібрала в них війна.
Софія Сімонова, практикантка, спеціально для Суспільне Миколаїв.
