Жителька села Зоря, що на Миколаївщині, Алла Шлапак, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
Жінка бачила військовослужбовців РФ, які рухалися у напрямку Миколаєва.
"Але наші відважні воїни їх трохи відбили. І ми — завдяки нашому отцю Андрію, він працював священником у Котляревому, змогли евакуюватися звідси. Люди періодично, між обстрілами, заїжджали в село. А ми були далеко — не могли. І час від часу вони нам повідомляли: "Сьогодні у вас даху немає, сьогодні у вас дерева немає, сьогодні у вас хвіртки немає".Зруйнований будинок Алли під час обстрілів РФ, червень 2025 року, село Зоря, Миколаївська область. З особистого архіву Алли Шлапак
Коли Алла поверталася з родиною додому і побачила зруйноване село, три дні взагалі не могла розмовляти.
"Просто опускалися руки, і ми не знали, з чого починати: даху немає, вікон, дверей, парканів — нічого; дерева побиті, вирви у дворі. Спочатку жили в модульному будинку, а потім відбудували веранду — і вже у веранді жили до осені. Потім до села увійшла група американських волонтерів і відбудувала нам дах на будинку.", — розповідає місцева жителька.
Кіт спить на порозі біля входу до будинку, червень 2025 року, село Зоря, Миколаївська область. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
З того часу родина Алли відновлювала своє подвір'я і господарство самостійно.
"Зараз нам залишилося відбудувати лише один сарай. Але фонд "Mercy Corps" дуже нам допоміг. Коли вони прийшли, сфотографували наш будинок, побачили, що в нас є господарство і що нам справді можна допомогти — вони нам допомогли: надали будівельні матеріали". Відновлене подвір’я Алли, червень 2025 року, село Зоря, Миколаївська область. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
За словами Шлапак, на подвір’ї — 11 соток землі. Також сім'я має город, котрим не користуються через потенційне мінування. Родина вирощує рослинність біля будинку.