Церква, що розташована по вулиці Павла Скоропадського. Миколаїв, лютий 2025 року. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Степан Макаров і Павло Скоропадський жили в один час. Останній походив з козацького роду, розповідає історик Владислав Мирун. Скоропадський був військовим — брав участь у російсько-японській війні, Першій світовій, а також командував армією Української Народної Республіки в боях з більшовиками. А у квітні 1918 року очолив Гетьманат.
"Це був такий автократичний режим. Прийшов він на зміну Українській демократичній республіці. Цей період тривав недовго: сім з половиною місяців", — розповів Мирун.
Однак, зі слів історика, для української культури та науки це був плідний час. Тоді, у листопаді 1918 року, заснували Українську академію наук. У часи гетьманства відкрили 150 українських гімназій й два університети: один в Камʼянець-Подільському, інший — в Києві. Створили Національний архів, бібліотеку, галерею мистецтв. Крім того, відбувалась українізація армії.
Історик Владислав Мирун. Миколаїв, лютий 2025 року. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Продовжив свою роботу Скоропадський і після зречення влади. У 1926 році за його сприяння у Берліні створили Український науковий інститут, де збиралися українські науковці в еміграції, додав Владислав Мирун.
Попри всю суперечність особистості Скоропадського: його домовленості то з німцями, то з білогвардійцями, він багато зробив для незалежної України, відзначає історик.
