Євген зі своїми побратимами під час строкової служби у 2016 році. З осбистого архіву Євгена
Оцінивши ситуацію, Євген із побратимом вирішили здатися в полон, щоб зберегти життя. Того ж вечора до них приїхали співробітники ФСБ для допиту.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google 
«Перший на допит пішов мій побратим. І почалися крики. А це все було через стінку, тобто я, в принципі, скажімо так, відносно все чув. ФСБшник там верещить: “Ти що, тупий, не можеш нормально сказати?”» — говорить чоловік.
«Мене вже почало так тіпати. Воно і так незрозуміло, що буде далі, а ще й такий момент. Там крики були ще. Наскільки я зрозумів, він же ж українською спілкувався. А ФСБ як: воно, по-перше, не розуміє, а по-друге, їх же дратує українська мова».
Звільнений з російського полону Євген Боднар. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
За словами Євгена, спочатку полонені перебували на Донеччині, а 21 вересня 2024 року їх перевезли до Чечні.
«Зупинились ми в Ростовській області, в туалет нас водили, зняли нам стяжки і перев’язали руки вже скотчем. Їхали ми швидко доволі. Їхали всю ніч, зупинялися на заправках. І довезли нас в Чечню уже під ранок».
Там військові працювали на будівництві. Зв’язатися з рідними Євген зміг 20 січня 2025 року.
«Я знав номер мами добре, знав, що він є у телеграмі. Спочатку спілкувалися декілька секунд голосовими повідомленнями, а вже потім переключили на відеозв’язок, я побачив маму. Пару хвилин поспілкувалися. Я вже в кінці сказав, що я обов’язково повернусь. І проходив час, ми надіялись на обміни, слідкували за новинами», — розповідає звільнений з полону Євген.
«23 квітня 2026-го року нас екстрено всіх зібрали, позвозили з робіт терміново всіх, хто є в списку, — 193 людини. Приїхав старший і сказав, що завтра, 24 квітня, буде обмін з Україною, все погоджено, 193 на 193, відпочивайте, готуйтесь, зранку літак — і на обмін».
Євген вішає жетон на пам’ятний знак, присвячений військовослужбовцям громади, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
За словами Євгена, не всі полонені одразу повірили, що обмін справді відбудеться.
«До ранку мало хто спав, тому що на емоціях всі позитивних, тому що довго цього чекали. Я чекав цього 20 місяців, хлопці там були уже більше трьох років. Я навіть не уявляю, як це 3 роки просидіти в полоні. Це важко дуже. І підходить уже ранок, нас всіх позбирали по списку, декілька разів перевірили і уже посадили нас в автобуси всіх», — згадує Євген.
Євген Боднар під час обміну полоненими 24 квітня 2026 року. З особистого архіву Євгена
Спочатку полонених доправили до аеропорту, звідки вони літаком вирушили до місця пересадки. Потім іншим літаком їх перевезли до Гомеля, а звідти автобусом — в Україну.
«Що запам’яталося — так це як нас зустрічали. Тобто і цивільні, і військові, і поліцейські нас вітали з прапорами. Це було дуже так символічно, приємно і дуже потужно. Цього я вже не забуду ніколи».
Нині Євген перебуває у відпустці та щонеділі приходить на акції-нагадування про військовополонених і зниклих безвісти. За словами військового, у жовтні він планує звільнитися зі Збройних Сил України та повернутися на роботу.
«Щонеділі я приходжу на акції-нагадування за наших військовополонених, за безвісти зниклих для того, щоб підтримати їхні родини, які чекають хорошої звістки. Я не можу бути осторонь таких акцій, бо сам пройшов полон. Я розумію десь їхні емоції, їхні думки», — розповідає Євген.
Євген на акції-нагадуванні у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Мати військового Наталя розповіла, що після повернення сина вони намагаються якомога більше часу проводити разом.
«Ми з Євгеном проводимо дуже багато спільного часу, використовуємо кожну хвилинку для того, щоб щось нове дізнатися, чимось поділитися, щось побачити разом і, звичайно, мені дуже приємно, що він зараз зі мною. І ми багато часу проводимо з тою метою, щоб трошки його оздоровити і фізично, і морально», — каже жінка.
Що відомо про обмін 24 квітня 2026 року
24 квітня 2026 року відбувся 73-й обмін між Україною та РФ. З російського полону повернулися 193 українські оборонці.
Звільнені воїни боронили державу на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському напрямках.
«Особливість нинішнього обміну полягає в тому, що вдалося повернути з полону хлопців 2000-х років народження, а також захисників із пораненнями. Більшість звільнених незаконно утримувалася на території Чечні», — повідомили тоді в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
