Роман дивиться на своє фото часів строкової служби у Нацгвардії. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
"Служба йшла тяжко. Нас коли завезли в Маріуполь, 28 лютого, закрилося кільце. Тобто ні подвозу БК не було, ні виїхати, нічого. Було тяжко. Такі вже декотрі моменти були, що уже не раз прощався з життям, тому що снаряди отак з лівої сторони від мене в 50 метрах пролітали", — пригадує Роман.
"Я навіть це тепло відчував, як вони пролітали. Ми повзли, нам сказали залягти, я закрив очі і чув, як ці снаряди летіли, відкриваю очі, а просто всюди все біле. Я думав, що вже все, я не живий. А потім рукою торкнувся, а це сніг був. Якраз випав сніг і мене потім, нас четверо було, прийшла допомога, забрали нас, вивели в інше місце. І потім почалося пекло".
У російський полон Роман потрапив четвертого квітня 2022 року. Розповідає, спочатку був у Оленівці, а потім два дні — в Таганрозі, 10 місяців — у Рязанській області та 29 місяців — у Мордовії.
Найжорстокіше до полонених ставилися у Таганрозі, Рязані та Мордовії.
"На кожній "прийомці" дубасили так, що… Мене в Мордовії 20-го березня 2023 року забрали на допит, то так надубасили, що в мене від плечей і до кінців пальців на ногах просто все було чорне".
"На допиті запитували, він (російський військовий —ред.) каже: "Ти знаєш, чому я тебе викликав сюди?". Кажу: "Типу, запитати щось хочете". А він каже: "Так, я не хочу чути від тебе "ні", "нічого не знаю", я просто хочу від тебе чути "да". Починає запитувати за мародерство, кажу: "Та я не знаю. У мене в такому колективі, з ким я був, такого не було". За насильство — кажу: "Я не знаю". Ну, і почали дубасити, розрядили на мені електрошокер і зверху ще — палицями гумовими били", — розповів Роман.
Роман разом з дружиною Фото з архіву Романа
Роман пригадує, у полоні був розпорядок дня та щоранку були перевірки.
"Вибігаєш на перевірку, встаєш в позу і вони починають запитувати посаду, хто ти за званням, як попав і тому подобне, починають лупасити. Ще ходив кінолог, травив собаку (на полонених – ред.), каже: "От пес чує, що ти брешеш", і натравлюють.Почали натравлювати собаку, він мене чуть не вкусив".
У полоні Роман травмував коліно, коли військові РФ змушували "залазити" у камеру. Чоловік каже, звернувся до лікаря, втім медичної допомоги йому не надали.
"В мене була гематома, роздуло ногу. Я хотів звернутися до лікаря, а там лікар був, як його прозвали, "доктор Шкварк". Він ходив електрошокером бив всіх. Тобто, після того я не звертався. Я сам пробив коліно і спустив рідину з нього", — поділився чоловік.
Їжу полоненим давали іноді зіпсовану та малими порціями, пригадує Роман.
"Годували хвальоними своїми щами, кислою капустою, іноді залітала риба, але в основному кістки від риби".
Роман після повернення з полону разом із близькими. фото з архіву Романа
Обміняли Романа 26 червня 2025 року.
"Коли ми виїжджали з кордону, нам з Координаційного штабу кажуть: "Подивіться праворуч, висить стела: "Вітаємо вас в Україні, Чернігівська область". Я вже одразу зрозумів, що все, вже вдома. Боятися уже немає чого.", — пригадує піхотинець.
Після повернення з полону чоловік замислювався над тим, щоб повернутися до служби. Каже, рідні не готові ще раз його відпустити.
"Є думки, не покидають, йти продовжувати далі службу. Але мене ні дружина не пускають, ні донька, ніхто вдома не пускає. Сказали, що вистачить, що такого ще вони раз не переживуть", — каже Роман.
