Рішення НБУ про ліквідацію банку "Конкорд" визнано незаконним, що далі. Відповідь юристів
Апеляційний суд визнав незаконним рішення про ліквідацію банку “Конкорд”. Через недосконалість законодавства повернути банк на ринок неможливо, але акціонери можуть вимагати компенсації.
Апеляційний суд визнав рішення Національного банку України (НБУ) про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “АКБ “Конкорд” незаконним. Воно набрало законної сили, однак через недосконалість українського законодавства повернути банк на ринок після початку процесу ліквідації неможливо. Проте акціонери можуть спробувати для відновлення справедливості притягнути до відповідальності винних, хоча це буде дуже складно зробити. Таку думку в ексклюзивних коментарях УНН висловили опитані юристи.
Співзасновниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка опублікувала на своїй сторінці у Facebook відео, у якому йшлося про те, що апеляційний суд визнав незаконним рішення Правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію фінансової установи від 1 серпня 2023 року.
Відповідальність за ухвалення такого рішення несуть члени правління Нацбанку. Проте юристи, опитані УНН, вказують, що притягнення до відповідальності винних в ухваленні незаконного рішення ускладнюється тим, що воно було колективним, тоді як юридична відповідальність має бути персональною.
“Якщо рішення приймав колегіальний орган, то самі розумієте, що в цій ситуації добитися сатисфакції, тобто покарання тих, хто проголосував колективно, колегіально, звичайно буде складно”, – зазначив колишній заступник генерального прокурора України, адвокат Олексій Баганець.
Він також додав, що власники “Конкорду” після того, як суд визнав, що їхній банк був виведений з ринку незаконно, можуть вимагати компенсації за завдану їм шкоду. “Потерпіла сторона, чиї права і інтереси були порушені, кому була заподіяна матеріальна шкода – вона має право звернутися до суду, аби їй відшкодували заподіяну шкоду саме за рахунок винних осіб”, – зазначив Баганець.
Юрист Олександр Байдик вказує, що у випадку з “Конкордом” відповідальність мають нести члени Правління Нацбанку, які голосували за позбавлення банку ліцензії і його ліквідацію.
“Відповідальність мають нести члени – склад цієї колегії (члени Правління НБУ – ред.). Але я вам відверто скажу – притягнути їх до відповідальності буде складно. Дуже складно, якщо не сказати, що майже не можливо”, – зазначив Байдик.
Варто зазначити, що випадок з “Конкордом” не є поодиноким. В Україні вже були прецеденти, коли банки вигравали суди проти НБУ щодо незаконного відкликання ліцензій та ліквідації. Проте, за словами юристів, через недосконалість українського законодавства, навіть після того, як власники виведених з ринку банків у суді доводять, що рішення НБУ незаконне, повернути фінансові установи до роботи вже не можливо. У законодавстві просто відсутні механізми відновлення їхньої діяльності після початку процесу ліквідації. Це підкреслює необхідність удосконалення законодавства та підвищення відповідальності посадових осіб за прийняті рішення.
“Дійсно треба якийсь запобіжник приймати в законі, аби мати реальну можливість захистивши своє право в суді добитися відшкодування заподіяної шкоди”, – наголосив Олексій Баганець.
Нагадаємо
Раніше стало відомо, що акціонери “Конкорду” оскаржили в суді рішення Національного банку України про виведення банку з ринку. Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку “Конкорд”. Пізніше це рішення підтвердила апеляційна інстанція.
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
