Військовослужбовець Руслан Чорний (ліворуч) поруч із побратимом під час служби в АТО. Особистий архів Руслана Чорного
Початок повномасштабної війни чоловік зустрів у Маріуполі. Разом із побратимами Руслан закріпився на комбінаті імені Ілліча. Після півтора місяця стримувань російських військ вони вночі 11 квітня 2022 року намагалися вийти з оточення.
"Тільки проїхалися метрів 300 і вони як почали "навалювати" з усього, що тільки можна: артилерія, бомби, ракети. Ми доїхали до виїзду з Маріуполя в сторону Волновахи. Там нашу машину підбили та ми "злетіли" в поле. Доїхали до найближчого дерева і так в дереві й зупинились".
Колишній військовополонений Руслан Чорний. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Проте, каже чоловік, вирішили йти далі та дійшли до найближчого села — Македонівка.
"Дійшли до найближчої хати на вʼїзді в село зі сторони поля, і тут нам кричать: "Стійте. Хто йде?" Ми кажемо, що свої. А нам: "Свої вже вдома". Чую, перезаряджають автомати і починають нас "гасити" з них. Так потрапили ми до полону. Звʼязали руки, голову, замотали очі і кинули в якийсь гараж", — згадує він.
"І що ви думаєте? Виявляється, брали нас в полон: один із Маріуполя, один із Києва, один з Тернополя, був так званим "тітушкою".Збірна назва найманців, гопників, молодиків, у тому числі спортсменів, які використовувалися насамперед Януковичем для застосування фізичної сили і участі в масових сутичках.Побиття, погане харчування та допити: перебування у російському полонені
У полоні чоловік пробув 38 місяців. За цей час переживав щоденні побиття.
"Міг просто підійти (росіянин — ред.), взяти киянку і настукати по голові до стану, коли в тебе вже "зірочки" в очах. Ти вже втрачаєш свідомість. І настукати по ногах, що вони стають такі сині і великі. Дуже сильне запалення було, що перетворювалося в загнивання, так звану "рожу", яку треба було хірургічним шляхом розрізати, чистити і потім зшивати".
За словами Руслана, харчування в російських СІЗО — погане, порції розбавляли водою.
"До такого та їхня капуста була кисла і несмачна, що доводилось її мити в умивальнику від оцету, а потім їсти. Бо, мабуть, шлунок розʼїло б від тієї капусти. Їсти давали маленьку тарілочку. Там кипʼячена вода, плаває одна картоплина і все…", — говорить Руслан Чорний.
Колишній військовополонений Руслан Чорний. Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
Попри постійні допити та знущання триматися чоловіка мотивували думки про сімʼю.
"Перший рік тяжко. Після двох років трошки легше. Після трьох років вже нормально, ти вже сидиш і чекаєш".
Руслан Чорний після повернення з полону. 36 ОБрМП
Нині Руслан перебуває на реабілітації. Чоловік хоче повернутися на фронт. Вважає, що перемога — це питання виживання нації.
