Один з поранених військових у стабпункті. Донеччина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
О пів на пʼяту ранку евакуюють ще двох військовослужбовців. Стан одного — легкий, в іншого — критичний стан з масивною кровотечею та пошкодженими кінцівками. За словами лікаря-травматолога Дмитра Вишневського, боєць прибув у стані геморагічного шокуГеморагічний шок — патологічний стан організму, який спричинений значним зменшенням об'єму циркулюючої крові внаслідок кровотечі..
"Дуже масоване було пошкодження. Були травмовані верхні та нижні кінцівки. Він приїхав до нас з низькими показниками тиску".
Зі слів бійця Віктора, обох бійців поранило внаслідок атаки FPV-дрона.
"Швидко зреагували. Нас одразу привезли сюди", — згадує він.
Поранений військовий Віктор у стабпункті 79-ї бригади. Донеччина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Завдяки накладеним турнікетам та швидкій евакуації бійця вдалось стабілізувати, розповідає лікар-анестезіолог стабпункту Андрій.
"Майже вся права сторона бійця уражена уламками дрона. Була кровотеча, наклали турнікет. Здійснили гемотрансфузіюГемотрансфузія – це , стабілізаційні заходи. Хірурги зі свого боку зупинили кровотечу і, в принципі, його передали на наступний етап. Все буде добре, одужає", — говорить лікар.
Медики довкола пораненого військового у стабпункті 79-ї бригади. Донеччина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Більшість травм, які нині отримують військові — це наслідки скидів з дронів, мінометних обстрілів і атак FPV, каже лікар-травматолог бригади Вишневський.
"Зараз триває жорстока битва і травми дуже важкі. В залежності від ділянки, куди поцілить FPV, це все як вибух гранати великої потужності. Буває, що можуть бути і ампутації".
Медики довкола пораненого військового у стабпункті 79-ї бригади. Донеччина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Після стабілізаційних заходів бійців евакуюють до госпіталів.
"У цивільній медицині — спокійніше": бойові медики про свою роботу
До великої війни медики 79-ї бригади працювали у цивільних лікарнях. Дмитро Вишневецький був лікарем-травматологом у Миколаївській лікарні швидкої медичної допомоги. Після початку вторгнення став на захист України.
"Приймали перших поранених всім відділенням. У цивільному житті воно все йде спокійніше. Тут воно виходить зовсім по-іншому. Хворих привозять посеред ночі та вони всі тяжко травмовані, а працювати потрібно, щоб вони всі лишилися живі й повернулися додому. Поранення у всіх однакові. Немає різниці — це морська піхота, десантно-штурмові війська чи сухопутні війська", — перелічує бойовий медик.
Поранений військовий у стабпункті 79-ї бригади. Донеччина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Анестезіолог бригади Андрій зізнається, що найважче у роботі — це перебувати далеко від рідних та цивільного життя.
"Постійно бачиш кров, біль, страждання і мало того, що ти ще з цим маєш і боротися. Ось це найважче. Коли ти в цивільному житті працюєш з одним пацієнтом, наприклад, у нас команда лікарів і ми всі збираємося над ними та працюємо. То ось тут, як сьогодні, мені прийшлось перебігати з однієї оглядової в іншу. Ну, рівень навантаження більший", — каже медик.
Анестезіолог Андрій. Донеччина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Ще один лікар-хірург бригади Костянтин раніше працював в евакуаційному відділенні, доставляв поранених військових з фронту. На стабпункті ж виконує інші функції: зупинка кровотечі, лікування пневмотораксу. З його слів, складні хірургічні втручання тут не здійснюють.
"Буває, що, до польового госпіталю дві години, а до нас (стабпункту — ред.) пів години. Краще до нас привезти, ми все зробимо. Він нормально доїде вже, реаніматолог в нас є, апаратура якась є, кров капать можемо і так далі", — говорить Костянтин.
"Не можу ж сказати, що важко щось. Просто, логічно, що важко більше. Трошки "по голові б'є", коли КАБом "рівняють" село, а ти в ньому сидиш".
Крапельниця у стабпункті 79-ї бригади. Донеччина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Фельдшер евакуаційного відділення Олександр каже, мобільний стабпункт надали волонтери, тут надають вторинну медичну допомогу: можна переливати кров, вводити інфузії, використовувати плазму, антибіотики, стерофундин та інші засоби.
"У нас немає постійного місця проживання, тому що ми "бродячі". Не хочеться, щоб пацанів вдруге "накрили", а він і так поранений, знекровлений, і все в нього болить. Якщо ми тут відпрацювали, нас починають "накривати" вогнем, ми можемо переміститися до безпечнішої зони — на кілометр від обстрілу та продовжувати надавати подальшу допомогу", — каже фельдшер.
Медики довкола пораненого військового у стабпункті 79-ї бригади. Донеччина, червень 2025 року Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова 
Медики довкола пораненого військового у стабпункті 79-ї бригади. Донеччина, червень 2025 року Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова 
Один з поранених військових у стабпункті. Донеччина, червень 2025 року Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Олександр додає, раніше військові найчастіше отримували уламкові поранення від снарядів, нині — від дронів. Кульові поранення трапляються рідше — лише під час ближніх боїв.
