Портрет загиблого Андрія Лупана. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан 9 лютого у Південноукраїнську, що на Миколаївщині, громада провела в останню путь військовослужбовця Андрія Лупана.
Про це кореспонденти Суспільного повідомили з місця події.
6 грудня 2024 року мати Марія бачила сина востаннє, коли проводжала його з відпустки. З 11 грудня 2024 року військовослужбовця вважали зниклим безвісти. Родина тривалий час очікувала на звістку. Пізніше з’ясувалось, що дата зникнення виявилась датою загибелі Андрія.
Військовослужбловці несуть труну. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Подруга родини Рита розповіла, що після повідомлення про зникнення військового очікували будь-яких новин і сподівалися на повернення. Підтвердження загибелі стало тяжкою звісткою для рідних і знайомих.
Під час прощання до громади звернувся заступник міського голови Сергій Горностай.
"Я знав Андрія, вчився з ним разом у першій школі, він ріс на моїх очах. Андрій був сміливим, у нього не було страху. Справжній козак, справжній чоловік. Я дякую батькам за те, що виховали справжнього сина України".
Прощання із військовим Андрієм Лупаном. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Вчителька школи, в якій навчався чоловік, згадувала його як учня, який охоче допомагав іншим, активно брав участь у шкільному житті та підтримував однокласників.
"Перед війною зустріла його у своєму дворі. "Добрий день, Андрію!", "Добрий день, Людмила Іванівна!" Кажу: "Ти мене ще пам’ятаєш?". "А як я не буду пам’ятати, як Ви навчили мене читати і писати". Важко говорити, бо син наш зниклий безвісти, і це вже Андрія ховаю четвертого учня свого, який загинув, захищаючи Україну", — розповідає перша вчителька Андрія Людмила Іванівна.
Люди стали на коліна, проводжаючи захисника. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Попрощатися з чоловіком прийшли містяни, рідні, друзі та вчителі з його школи.
Що відомо про загиблого військового Андрія Лупана
Солдат Андрій Лупан народився у 1981 році, проживав у Південноукраїнську. Закінчивши 9 клас, почав працювати на різних підприємствах міста. 9 липня 2024 року, чоловік став до лав захисників.
У воїна залишився батько Анатолій, мама Марія та брати.
