НАБУ взялося за чергового міністра агрополітики: кому це може бути вигідно
НАБУ розпочало перевірку квартири вартістю 17,7 млн грн, де проживає міністр агрополітики Віталій Коваль. Це вже третій міністр агрополітики, який потрапляє під розслідування антикорупційного бюро.
Національне антикорупційне бюро України розпочало перевірку щодо міністра аграрної політики Віталія Коваля через інформацію у ЗМІ про те, що він живе у квартирі вартістю 17,7 мільйона гривень, оформленій на його тещу-пенсіонерку. Про це повідомляє “Слідство.інфо”, пише УНН.
Деталі
Журналісти, 23 вересня опублікували розслідування, у якому стверджувалося, що міністр агрополітики Віталій Коваль мешкає у квартирі на 170 квадратних метрів в елітному ЖК. За їх даними, квартира належить його тещі – 69-річній пенсіонерці, яка, ймовірно, не мала офіційного прибутку на її придбання. Орієнтовна вартість житла становить 17,7 мільйона гривень.
У НАБУ повідомили, що “вживають заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості”.
Однак, незрозуміло, чому цим питанням займається НАБУ, а не Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Віталія Коваля призначили на посаду міністра аграрної політики та продовольства 5 вересня 2024 року. Раніше він чотири роки очолював Рівненську обласну адміністрацію, а потім майже рік Фонд держмайна. Проте, НАБУ зацікавилося ним лише після призначення на посаду міністра агрополітики.
До призначення Коваля виконував обов’язки міністра агрополітики Тарас Висоцький, а перед цим посаду міністра обіймав Микола Сольський.
Примітно, що вони обидва також є фігурантами кримінальних проваджень, які розслідує НАБУ.
Висоцького підозрюють у причетності до зловживань на двох закупівлях макаронів на початку повномасштабного вторгнення. А Сольського – в організації заволодіння земель Національної аграрної академії у Сумській області для передачі їх військовим АТО, проте ще у 2017 році, тобто задовго до того, як він отримав посаду міністра.
Обидві ці справи виглядають досить сумнівно, якщо аналізувати доказову базу. Так, НАБУ у серпні взагалі призупинило розслідування кримінального провадження проти Висоцького.
Справу проти Сольського детективи продовжують розслідувати, хоч і триває це вже понад 5 років – з 2019 року.
За версією НАБУ, землі, які Сольський як адвокат допоміг отримати учасникам АТО, начебто знаходилися у користуванні держпідприємств НААН ( “Іскра” та “Надія”), а тому не могли бути передані АТОвцям. У своїх аргументах, хоч детективи та прокурори посилаються на копію Державного акту виданого артілі сталіна, де перекреслено “артіль сталіна” і кульковою ручкою дописано “Іскра”, проте самі ж скептично ставляться до таких доказів.
Оригінал цього документу взагалі не бачили у жодному державному органі – ні в НААН, ні в Інституті сільського господарства Північного Сходу, ні в Держгеокадастрі, ні в Роменській державній райадміністрації Сумської області (де знаходяться спірні землі).
Ба більше, Верховний суд та судові експертизи вже спростували версію антикорупціонерів про те, що ці землі дійсно мале відношення до НААН.
У той же час, експертизу, яку замовило НАБУ у цій справі, детективи намагалися приховати та анулювати. Є вірогідність того, що вона могла свідчити про невинуватість Сольського.
Чому детективи НАБУ вирішили оголосити про підозру на той час ще чинному міністру агрополітики Миколі Сольському лише у травні цього року, фактично через 5 років після початку слідства, достеменно не відомо, однак експерти вбачають у цій справі ознаки політичного переслідування.
Останнім часом нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону.
Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення “зовнішніх” цілей.
Не виключено, що і у випадках з “переслідуванням” міністрів агрополітики НАБУ насправді може виконувати вказівку міжнародних партнерів, які фінансують фактично окремий силовий блок в Україні. Навіщо це західним партнерам? Цьому є кілька ймовірних пояснень:
- Зерновий коридор. За допомогою переслідування колишніх міністрів агрополітики можна «давити» на нових міністрів для рішень щодо експорту зерна, квот чи співробітництва з потрібними іноземними компаніями.
- Відкриття ринку землі. Міжнародні компанії можуть мати свої інтереси щодо приватизації земельних ділянок в Україні, а відповідно міністр агрополітики потрібен для впливу на «необхідні рішення».
- Конкуренція кандидатів на пост міністра від міжнародних партнерів. Наразі призначення контролюється здебільшого українською владою, проте міжнародні партнери з ними стали серйозно конкурувати за високі крісла.
Тобто, хоча переслідування міністрів може виглядати як спроба боротьби з корупцією, насправді це може бути внутрішня боротьба за вплив, геополітичні та економічні інтереси міжнародних структур.
Досі, наприклад, незрозуміло чому справа Сольського активізувалась одночасно з перемовинами з поляками. І чому напередодні досягнення вирішення ситуації з поляками НАБУ оголошує підозру і поляки з формальних причин виходять з перемовин, залишаючи ситуацію “підвішеною” досі. Деякі гравці ринку схиляються до думки, що детективи НАБУ зумисно підіграли полякам.
До речі, у грудні завершують розумні строки слідства по Сольському, а переконливих доказів вини досі немає.
