Стара табличка із назвою вулиці Московської. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Цю назву вулиця мала до 1952 року, допоки знову не була перейменована на Московську.
Вулиця на честь міста-героя — Маріуполя
28 липня 2022 року вже під час повномасштабної російсько-української війни рішенням Миколаївської міської ради вулицю перейменували на Маріупольську — на честь міста, яке стало символом спротиву російській агресії.
Тарас — морпіх, один з тих, хто обороняв Маріуполь у 2022 році. Для бійців, які перебували там на позиціях, російське вторгнення розпочалося раніше, каже чоловік.
"Починалося все навіть не з 24-го лютого. А більше з 15-16 лютого. Тому що почали обстрілювати наші опорні позиції. Почали більше по блокпостах бити. І вже 24 лютого вони почали важкою технікою, тими ж танками йти, проривати оборону", — пригадує боєць.
Оборонець Маріуполя Тарас. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
На той час частина військових закріпилася на комбінаті Ілліча, інші — на "Азовсталі". Місто опинилося під щільними обстрілами, каже військовослужбовець Руслан Чорний.
"Вони все, що могли "сипали" на Маріуполь, все на завод йшло. Саме місто бомбили, щоб потім сказати: "Та це Україна бомбила, а що ж…"
Дим над “Азовсталлю”, травень 2022 року, Маріуполь. Getty Images/STRINGER / AFP
У бійців бракувало підтримки важкої техніки, в той час, як російська авіація продовжувала активно атакувати українських оборонців.
"В цьому плані дуже важко було з нею боротися. У нас не було засобів, нічого… Трималися хлопці дуже стійко. В кого були поранення — тиждень-два відлежались і поверталися, бо не було вибору", — каже Тарас.
Маріупольський металургійний комбінат Ілліча. Getty Images/OLGA MALTSEVA
"Приємно проходити по Маріупольській, а не Московській"
"Останню свою смс я відправив 7 чи 8 квітня. Написав дружині: "Все добре, не хвилюйся". Вона така: "Ти що приколюєшся? Як не переживати? Вас там півтора місяця бомблять щодня", — пригадує Руслан.
Оборонець Маріуполя Руслан. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Далі були спроби вийти на прорив.
"Але це було 120 кілометрів тилу противника. Обстріляли дуже сильно. Було багато втрат: техніки, наших хлопців і дівчат".
"І після цього було рішення ділитися на малі групи, що одні будуть йти на "Азовсталь", інші знову на прорив намагатися. Намагалися проходити малою групою. Виходили зі своїм підрозділом, вийшли із заводу Ілліча, пройшли десь до 10 кілометрів, вже почався ранок. Ми залягли, і нас побачили, потрапили ми в оточення", — розповів морпіх Тарас.
Руслан повернувся з російського полону до України, червень 2025 року. 36 ОБрМП
І Руслан, і Тарас потрапили до полону, де за три роки пережили побої та катування.
"Я повернувся до Миколаєва після обміну. Мені сказали, що Московську перейменували на Маріупольську. Це так приємно звучало", — каже Тарас.
"Це було приємно — повернутися і знати, що ми там були потрібні. Приємно зараз проходити по Маріупольській, а не по Московській".
Протитанковий їжак на вулиці Маріупольській у Миколаєві. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
