Військовий Михайло Ширяєв (праворуч знизу) під час служби. З особистого архіву Михайла Ширяєва
Тоді йому залишитися живим допоміг побратим на псевдо Рокер. Він витягнув Михайла з небезпечної ділянки, допоміг накласти турнікет. Далі боєць чекав на евакуацію. Більшої травми зазнала ліва нога, праву посікло уламками. Тулуб чоловіка врятував бронежилет.
"Коли я прийшов до тями у Дніпрі, здивувався, що мені не відрізали ногу. Бо розумів, що дуже багато був у турнікеті, й коли граната вибухнула, була травматична ампутація стопи. І в голову прилетів уламок моцний, проламав внутрішню і зовнішню черепну кістку, і за два міліметри від мозку зупинився", — розповідає воїн.
Шлях реабілітації
Після стабілізаційного пункту у Дніпрі Ширяєв реабілітувався у Київському центральному госпіталі МВСМіністерства внутрішніх справ України..
"Реабілітологи дуже багато зробили. Я ж був геть лежачий. Півтора місяця навіть не міг нічого, але поступово мені "зробили" праву ногу, почав на візку пересуватись, далі — на милицях", — говорить він.
За словами Михайла, для нього важливою частиною реабілітації стала творча самореалізація.
"З госпіталю мене психологічно правильно направили. Я малював, виявилося, що малювати можу і ліпити усілякі кухлі, то я собі зробив один", — додає чоловік.
Під час реабілітації та творчих занять у Михайла виникла думка повернутись до улюбленого спорту — фехтування.
Михайло Ширяєв під час реабілітації З особистого архіву Михайла Ширяєва 
Картина, яку намалював Михайло під час реабілітації З особистого архіву Михайла Ширяєва 
Травмована нога Михайла від вибуху гранати З особистого архіву Михайла Ширяєва Повернення у спорт
У квітні 2025 року Михайло Ширяєв на своїх перших змаганнях з паралімпійського фехтування після поранення здобув бронзову медаль на чемпіонаті України в Конче-Заспі.
"Звичайно, все пішло не так, як я гадав, і не так легко, як я собі думав. Що люди, котрі займаються фехтуванням паралімпійським на візках "небожителі", наша збірна команда, я був десь там внизу. Побачив до чого можу прагнути", — розповів спортсмен.
Михайло Ширяєв з миколаївськими параспортсменами на чемпіонаті України з фехтування на візках З особистого архіву Михайла Ширяєва 
Нагорода Михайла Ширяєва З особистого архіву Михайла Ширяєва
На думку тренера з паралімпійського фехтування Геннадія Яновського, Михайло легко адаптувався до параспорту.
"Можливо, посприяла гарна реабілітація, яка була після поранення. Можливо, якось зіграли багато років його фехтувальної кар'єри в юнацтві й те, що ми були знайомі багато років. Можливо, це все разом, він просто прийшов і ми почали працювати", — розповів чоловік.
Геннадій знайомий з Михайлом ще з дитинства, коли вони разом відвідували фехтування. Хлопці були в одній команді, разом тренувались і брали участь у змаганнях.
"Потім ми виросли, я поїхав до Києва, Михайло переїхав, наскільки я пам'ятаю, в Харків і почав навчатися там. Наші шляхи набагато років розійшлись", — пригадує тренер.
Тренером Геннадій Яновський разом з парафехтувальником і військовим Михайлом Ширяєвим. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Під час короткого візиту додому влітку 2024 року Михайло прийшов до зали з бажанням поновити тренування з фехтування.
"Ми з ним домовились зустрітися після його виписки зі шпиталю та повернення до Миколаєва. Восени Михайло прийшов і ми розпочали тренування. У квітні ми вперше поїхали на змагання в Києві, на олімпійській базі "Конча-Заспа", — розповідає чоловік.
"Досвід був доволі важкий, але я думаю, що він був вдалий. Михайло зміг себе опанувати й показати максимум, на який він був готовий на цей час".
Зі слів тренера Геннадія, участь у змаганнях допомогла Михайлу зрозуміти особливості та специфіку паралімпійського фехтування.
"Три дні змагань, два тижні зборів. Бачив, як там інші спортсмени роблять і намагався це все сам робити, це дуже допомагало, зокрема подальшим тренуванням. Додатково Михайло зацікавився тренерською діяльністю", — розповідає чоловік.
"Людині, яка багато років фехтувала на ногах, то потрібен плюс-мінус тривалий час, щоби адаптуватись на візку. Коли ти фехтуєш сидячи, воно дуже відрізняється. Ти повинен відчувати себе на візку, грубо кажучи, як продовження твоїх ніг". 
Парафехтувальник і військовий Михайло Ширяєв під час тренування Роман Волинський/Суспільне Миколаїв 
Парафехтувальник і військовий Михайло Ширяєв під час тренування Роман Волинський/Суспільне Миколаїв 
Михайло Ширяєв змагається у парафехтуванні З особистого архіву Михайла Ширяєва 
Візок для парафехтування Роман Волинський/Суспільне Миколаїв
Участь у змаганні передбачала вибір між шаблею, рапірою і шпагою. Параспортсмен виступив у всіх трьох видах зброї.
"Першою була шпага, потім шабля, а третя вже була рапіра. І на треті змагання я вже собі думав "та йолки-палки". До речі, ця медаль взялась там, де я її не очікував. Рапіра була найтяжчою, але тому, що я вже був дуже фізично втомленим. Три дні підряд змагання — до такого я не був готовий", — пояснює Михайло.
Наразі Михайло продовжує служити у батальйоні "Тавр" бригади Нацполіції України "Лють" інструктором з тактичної та медичної підготовки. Зокрема й не кидає параспорт, він тричі на тиждень тренується по дві години.
"Тренуватись, не скажу, що важко, але я ж знаю, для чого я тренуюсь, і прям такого, що ти чекаєш, коли воно закінчиться, нема. Це нелегко, але ж коли тренуюся, отримую задоволення. Навіть якщо це тяжко", — говорить він.
Через захоплення фехтуванням побратими дали Михайлу позивний Шпага. А нагорода на всеукраїнських змаганнях стала для нього поштовхом для нових звершень.
"Моя мрія жити в гармонії зі всесвітом, він кожен раз підказує, що мені робити. Зараз поступаю на магістратуру до Національного університету кораблебудування на спортивну спеціалізацію", — розповідає чоловік.
"Сподіваюсь, що колись ця війна закінчиться. Хочу я і там допомагати, і в спортивній галузі розвиватись, якось буду старатися це поєднувати, поки що виходить".
У планах Михайла — надалі фехтувати та опановувати тренерську діяльність.
Михайло Ширяєв тримає прапор з логотипом батальйону “Тавр”. З особистого архві Михайла Ширяєва
Михайло тренується у приміщенні фізкультурно-оздоровчого клубу "Вікторія" за адресою Шосейна, 4. Військових і цивільних з травмами, ураженнями чи інвалідністю опорно-рухового апарату запрошують на безкоштовні тренування. Для занять надають увесь необхідний інвентар.
Софія Сімонова, практикантка, спеціально для Суспільне Миколаїв.
