“Ми є їхнім голосом”: у Південноукраїнську відбулась 70 акція-нагадування про полонених та безвісти зниклих

Акція-нагадування у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан У Південноукраїнську, що на Миколаївщині, 1 березня вийшли нагадати про зниклих безвісти та військовополонених. Це 70 подібна акція у місті, до якої долучились близько 40 людей.

На заході побували кореспонденти Суспільного.

О 09:00 містяни перекрили дорогу, щоб нагадати водіям і перехожим про тих військових, які досі не вдома.

Учасниця акції Алла чекає на свого сина — Юрія Будулака. Він служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

"Як тільки почалася в 2014 році війна, він поїхав на навчання, підготовка була, і він попав в 36-ю бригаду і йому там дуже сподобалося. Коли він приїхав додому, він сказав: "Мама, я піду, тому що війна, я піду, ми самі із Донецька, я піду захищати свій країну" і в 2020 році він пішов на контракт. І на момент війни він був уже в Маріуполі на ротації", — розповіла жінка.

"21 березня (2022 року — ред.) син поїхав на завдання, і їх накрили РЕБи. З тих пір він вважається безвісти зниклим. Вже буде 4 роки. Де ми не зверталися — ніяких відповідей нема. Я не знаю, де наш син, що з ним”.Учасники акції-нагадування у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

Учасниця акції Ірина приїхала у Південноукраїнськ на акцію з портретом чоловіка Віталія, військового з 425 окремого штурмового батальйону "Скеля". Разом пара виховує пятьох дітей, найменшому зараз — півтора роки.

"Чекаю чоловіка Віталія Лукачова, зник безвісти 6 лютого 2025 року. Маємо п'ятеро дітей, які його чекають. Знаємо, що десь він в полоні. Дуже поранений, але чекаємо його додому, щоб було повернення, щоб повернувся живим", — розповіла Ірина.

"Дуже чекаємо, щоб повернувся додому, щоб він пішов працювати вже на свою залізницю, і закінчилася ця війна, і що б всі хлопці повернулися додому. Віримо в перемогу. Дуже чекаємо обміну".Учасники акції-нагадування у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

Оскільки ця акція була особливою, ювілейною, до присутніх звернулася Майя Граждан. Її сина Микиту звільнили з полону 19 квітня 2025 року.

"Сьогодні уже 70-та акція. У першу чергу я хочу сказати, що я пишаюся всіма вами, які ви мужні, які ви сильні. Ви не здаєтесь, ви вірите, ви боретесь, ви чекаєте", — розповіла Майя.

"За цей час акцій, які відбувається в нашому місті, я бачу, що нас все більше підтримують містяни. Словом, донатами, обіймами. Тобто вже є розуміння, що наші акції, в першу чергу, це не просто так. Це нагадати суспільству, нагадати всьому Всесвіту, не дати забути, що герої там, а ми тут. І ми є їхнім голосом. І ми повинні боротися за них, тому що вони боролися за вас".

Джерело