Марафон інвалідності перехопило АРМА: поліція перевіряє посадовців агентства (ВІДЕО)
Київ • УНН
Нацполіція розпочала розслідування щодо п’яти посадовців АРМА через можливе отримання фіктивних довідок про інвалідність під час війни.
Скандал із фіктивною інвалідністю, який раніше спалахнув в прокуратурі, дійшов до Агентства з розшуку і менеджменту активів. Національна поліція перевіряє, чи законно посадовці агентства отримали групу інвалідністі під час повномасштабної війни, чи вони отримали інвалідність через підроблені документи МСЕК. Про це повідомляє УНН з посиланням на дані судового реєстру.
Деталі
Національна поліція 25 жовтня розпочала кримінальне провадження за фактами службового підроблення та зловживання службовим становищем. За версією слідства, працівники медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) з метою отримання неправомірної вигоди та зловживаючи службовим становищем організували видачу посадовим особам АРМА завідомо підроблених документів про наявність інвалідності. Це дає змогу останнім отримати відстрочку від проходження служби в ЗСУ та пенсійні виплати.
Правоохоронці зверталися до суду з проханням надати доступ до медичної документації працівників АРМА, котрим встановлена група інвалідності під час повномасштабної війни.
Наразі поліція перевіряє п’ять посадовців агентства. У текстах ухвал їхні особисті дані приховано, однак як стало відомо УНН з власних джерел, мова йде про:
- Олександра Данілковича – радника голови АРМА;
- Артема Васька – головного спеціаліста першого відділу Управління виявлення та розшуку у справах про визнання необґрунтованими активів;
- Ірину Орел – головного спеціаліста відділу електронних комунікацій в Управлінні цифрової трансформації;
- Романа Боднара – співробітника Західного міжрегіонального управління. Йому 18 квітня 2024 року встановили ІІІ групу інвалідності, а 23 липня 2024 року призначили пенсію;
- Дмитра Ломея – співробітника Південного управління. Він 14 лютого 2023 року отримав ІІІ групу інвалідності, а 13 лютого 2024 року йому встановили І групу інвалідності.
Урок з прокурорами не засвоєно?
На початку жовтня правоохоронці затримали керівницю Хмельницького МСЕК через підозру у незаконному збагаченні. Під час обшуків у неї виявили близько шести мільйонів доларів у різних валютах.
Після скандалу з Тетяною Крупою, у громадськості постало питання: а хто ж платив такі гроші за висновки МСЕК. Тоді ж з’ясувалося, що десятки прокурорів, включно з керівником обласного управління Олексієм Олійником, мають інвалідність. Журналісти припускали, що вони були визнані особами з інвалідністю в обмін на покривання корупційних схем керівниці обласного МСЕК Тетяни Крупи.
Цей скандал призвів до ліквідації МСЕК, а також до масштабних перевірок їхніх рішень.
Не обійшлося й без гучних відставок – генеральний прокурор Андрій Костін пішов з посади, що стало знаковим моментом, який показав, що навіть високопосадовці не захищені від наслідків своїх управлінських провалів.
Здавалося б, уроки цього скандалу мали стати застереженням для інших державних органів. Проте ситуація в АРМА демонструє, що проблема корупції далеко не подолана.
Водночас голова АРМА Олена Дума активно використовує тему МСЕК для власного піару. Вона неодноразово заявляла, що саме її зусилля у 2020 році виявили корупцію у МСЕК, натякаючи, що це дало поштовх ліквідації медкомісій. Проте її заяви, попри гучні формулювання, не підтверджуються конкретними діями чи результатами. Натомість керівниця часто згадує про “наради” та “ініціативи”, які не приводять до реальних змін у роботі агентства.
Після інформації про те, що поліція перевіряє, чи законно співробітники АРМА отримали групу інвалідності, будь-які заяви Олени Думи про МСЕК виглядають ще більш непереконливо і ставлять під сумнів її професійність.
Якщо ці підозри підтвердяться, ситуація для Олени Думи може закінчитися аналогічно до випадку з Костіним. Скандал із підлеглими, причетними до “купівлі” довідок, здатен зруйнувати її репутацію як управлінця та призвести до відставки.
Замість висновків
Скандали, пов’язані з корупцією в державних органах, підривають довіру суспільства до влади. Справа АРМА – не просто перевірка законності, а тест на прозорість і відповідальність. Громадськість має право знати, чи здатна голова агентства захищати державні інтереси, а не покривати своїх підлеглих.
Якщо система корупції в АРМА буде підтверджена, громадянське суспільство має вимагати не лише покарання винних, але й кардинальних змін у керівництві агентства.
