Ліквідація КРАІЛ та заборона військовим зніматися в рекламі азартних ігор: Рада ухвалила закон

Верховна Рада проголосувала за ліквідацію КРАІЛ з 1 квітня 2025 року та створення нового регулятора азартних ігор. Закон посилює контроль за гральним ринком та встановлює нові штрафи для операторів.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт, який передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) з 1 квітня 2025 року, створення нового органу, посилення відповідальності для організаторів азартних ігор, заборону реклами азартних ігор. Про це пише УНН з посиланням на нардепа Ярослава Железняка та картку законопроєкту №9256-д.

“Проголосовано в цілому законопроект №9256-д про посилення контролю на гральному ринку. За – 239”, – повідомив Железняк.

Відповідно до законопроєкту, передбачається ліквідація КРАІЛ, яка наразі проводить державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, та створити “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, а також уповноваженим органом в межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України”.

До функцій такого органу відносяться:

затвердження нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
узагальнення практики застосування законодавства з питань організації та проведення азартних ігор;
розробка проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері організації та проведення азартних ігор;
розробка та подання на затвердження до Кабміну ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор;
затвердження переліку, форм та порядку подання звітності організаторами азартних ігор;
встановлення порядку проведення інспектування грального обладнання;
розробка та надання Кабміну на затвердження порядку функціонування Державної системи онлайн моніторингу;
встановлення алгоритму формування унікального ідентифікатора гравця;
встановлення лімітів витрат гравця на азартну гру та часу участі гравця в азартній грі;
встановлення принципів відповідальної гри.

Також новий орган повинен буде розробити методичні рекомендації щодо:

встановлення максимального часу безперервної участі в азартній грі в мережі Інтернет на добу для одного акаунта (гравця);
запровадження обов’язкових перерв у грі;
встановлення максимального часу гри на тиждень;
встановлення ліміту витрат гравця на гру впродовж певного часу (дня, тижня, місяця) з можливістю зміни такого ліміту не частіше одного разу на місяць.

Орган буде видавати ліцензії на організацію азартних ігор, визначати обладнання, яке підлягає сертифікації, вестиме реєстри грального бізнесу, розглядатиме скарги гравців на дії організаторів азартних ігор, а у разі виявлення порушень вживатиме заходів, звертатиметься до правоохоронних органів у разі виявлення факту незаконної діяльності з організації та/або проведення азартних ігор, прийматиме рішення щодо обмеження доступу до вебсайтів/мобільних додатків, здійснюватиме контроль за додержанням вимог реклами азартних ігор тощо.

“Працівники уповноваженого органу та їх близькі особи не можуть бути прямо чи опосередковано власниками корпоративних прав організаторів азартних ігор, виробників грального обладнання, займати будь-яку посаду в структурних підрозділах організатора азартних ігор чи надавача послуг у сфері азартних ігор, у тому числі на громадських засадах”, – йдеться в документі.

Державний нагляд за ринком азартних ігор здійснюється у планових або позапланових перевірок. Планові перевірки проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до річних планів.

Позапланові перевірки проводяться за наявності хоча б однієї з наступних підстав:

стосовно організатора азартних ігор отримано звернення або повідомлення про порушення організатором азартних ігор законодавства про азартні ігри;
з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень, виявлених під час проведення попередньої планової або позапланової перевірки;
за результатами аналізу інформації, документів, звітності, отриманих від організатора азартних ігор, виявлено факти, що можуть свідчити про недотримання ним законодавства про азартні ігри та/або надання недостовірної інформації, у тому числі у документах, що подавалися для отримання ліцензії;
за результатами моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайнмоніторингу виявлено факти, що можуть свідчити про недотримання організатором азартних ігор законодавства про азартні ігри;
з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу.

Позапланові перевірки проводяться без попередження організатора азартних ігор. Під час позапланової перевірки з метою підтвердження або спростування наявної інформації щодо порушення вимог законодавства може бути проведена контрольована гра за участю посадових осіб нового органу.

Також законопроєкт передбачає створення Державної системи онлайнмоніторингу, яка має забезпечувати:

безперервну цілодобову в режимі реального часу передачу та прийом даних, з можливістю обробки, обліку, накопичення та зберігання інформації про кожну операцію з прийняття ставки, повернення ставки, виплату виграшу (призу), здійснену виплату, інші операції, форму розрахунків при організації та проведенні азартних ігор та дохід організатора азартних ігор;
контроль доходу організатора азартних ігор у режимі реального часу, в тому числі контроль загального відсотка виграшу гральних автоматів;
цілісність інформації під час її обробки, обліку, накопичення та зберігання, автентифікацію походження інформації;
контроль достовірності інформації;
конфіденційність персональних даних гравців;
резервне копіювання в автоматичному режимі та відновлення інформації, збереження цілісності баз даних у разі планової та/або аварійної зупинки системи;
моніторинг дій гравців та контроль за дотриманням організаторами азартних ігор принципів відповідальної гри, також контроль за виконанням вимог щодо боротьби з вираженою ігровою залежністю.

Окрім того, в системі повинна міститися інформація щодо:

кожної ставки, прийнятої в азартну гру;
повернутих ставок;
виплати виграшів в азартні ігри;
перерахування гравцем коштів організатору азартних ігор;
придбання гравцем ігрових замінників гривні;
обміну ігрових замінників гривні на кошти;
перерахування коштів організатором азартних ігор на рахунок гравця, в тому числі у випадку повернення ставок або повернення коштів, внесених гравцем для участі в азартних іграх;
унікального ідентифікатора гравця.

Також законопроєкт встановлює вимоги до організаторів азартних ігор, зокрема вони повинні не допускати до гри осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів, а також осіб, які не досягли 21-річного віку, не допускати надання гравцю будь-яких бонусних виплат, подарунків та/або товарів (послуг), не дозволяти створювати гравцям більше, ніж один особистий кабінет.

Організаторам забороняється прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою.

Документ встановлює і відповідальність за порушення вимог законодавства для організаторів азартних ігор. Зокрема, невиконання будь-якого з обов’язків щодо мінімізації негативного впливу азартних ігор тягне накладання штрафу у розмірі 4 млн гривень. Ненадання звітності, а так само ненадання документів, інформації, або надання недостовірної інформації на запит уповноваженого органу – штраф у розмірі 1,2 млн гривень.

Ненадання під час перевірки доступу до онлайн-системи організатора азартних ігор – штраф у розмірі 800 тис. гривень. Невиконання в повному обсязі та у встановлений строк порушень або ліцензійних умов, виявлених під час перевірки, – штраф у розмірі 400 тис. гривень.

Внесення змін до грального обладнання, без погодження з розробником – штраф у розмірі 8 млн гривень.

За виявлення грального обладнання, яке документально не підтверджено, не підключеного до онлайн-системи організатора азартних ігор, на яке відсутня ліцензія передбачається штраф у розмірі 2,8 млн гривень до 8 млн гривень.

Варто зазначити, що штрафи розраховуються до мінімальної зарплати, яка з 1 квітня визначена у розмірі 8 тис. гривень. Тобто зі зміною мінімальної зарплати штрафи будуть підвищуватися.

В Україні з 1 квітня мінімальна зарплата зросте до 8 тис. гривень – Шмигаль29 бер. 2024, 18:09 • 30329 переглядiв

В перехідних положеннях до законопроєкту вказується, що він має набрати чинності з 1 квітня 2025 року. До цього часу КРАІЛ зобов’язана забезпечити передачу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, документи, звіти тощо.

Кабмін до квітня 2025 року повинен буде ліквідувати КРАІЛ, а також визначити та утворити орган, що забезпечуватиме формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Окрім того, закон встановлює вимоги до реклами азартних ігор. Реклама азартних ігор забороняється, крім:

реклами на ТБ та радіо з 23 години до 6 години;
у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм та/або спорту, призначених для осіб старше 21 року;
безпосередньо у приміщеннях гральних закладів;
на вебсайтах організаторів азартних ігор та/або в мобільних додатках організаторів азартних ігор.

У рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною, особам, які недосягли 21-річного віку тощо.

Забороняється спонсорство, крім спонсорства у спорті.

Проєкт закону також встановлює відповідальність за до рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор. Зокрема, штрафи за такі порушення будуть коливатися у розмірі від 24 тис. гривень до 4,8 млн гривень.

Доповнення

Гральний бізнес в Україні був заборонений в Україні з 2009 року по 2020 рік, але за цей час фактично ринок грального бізнесу працював “підпільно”, що було незаконно і не приносило кошти в дербюджет.

У 2009 році, через зростання рівня ігрової залежності та відсутність належного регулювання, азартні ігри були заборонені, що призвело до активізації нелегальних гральних закладів та букмекерських контор.

Гральний бізнес в Україні планували узаконити щонайменше тричі і влітку 2020 року Верховній Раді все ж це вдалося.

14 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та у цілому законопроєкт № 2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні. 11 серпня закон було підписано Президентом Зеленським, а набрав чинності він в серпні того ж року.

Легалізація грального бізнесу була одним із першочергових завдань, поставлених Президентом Володимиром Зеленським перед урядом та парламентом ще у вересні 2019 року.

У вересні 2020 року Кабмін утворив Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, яка повинна ліцензувати організаторів азартних ігор, моніторити їхню діяльність, вести відповідні реєстри та сертифікувати гральне обладнання.

По факту гральний бізнес запрацював лише у лютому 2021 року, коли КРАІЛ почала видавати перші ліцензії для операторів грального бізнесу. За законом, влаштовувати казино можна на території заміського відпочинкового комплексу, що складається з двох або більше будівель і споруд, загальною площею не менше 10 тис. кв. м, з обов’язковою наявністю готелю категорії “п’ять зірок”, а також на території спеціальної територіальної гральної зони, створеної за рішенням Кабміну.

Наразі в Україні існує 10 гральних закладів казино при готелях.

Нагадаємо

У квітні Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, який передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) та посилення контролю за гральним бізнесом.

Джерело