Військовослужбовець Сергій Громовий. Миколаїв, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Сергій згадує, тоді випадково натрапив на розмову з російськими військовими. З його слів, вони на той час маскувались у форму ЗСУ.
“Я спустився з ферми, дивлюсь — військові стоять. Ну, думаю: “Слава Богу, наші”. Виходжу, йду до них назустріч, а сам у куртці простенькій, борода також. І один з них: “Ти щось хотів, батько?” Говорю: “Та, синок, дивився, як цих виродків били”. Він каже: “Ну, нормально, це ж ми були”. І тут він виходить ззаду джипа, а в нього біла пов’язка на руці. Це були вже рашисти. Все життя за секунду пролетіло”, — розповідає він.
У 2023 році чоловік добровільно вступив до лав ЗСУ на посаду водія.
“Я завжди ношу це з собою — шеврон нашого 472 батальйону. З труднощами потрапив я до армії. Мене одразу забракували по серцю, але потім я все ж досяг того, щоб мене забрали на посаду шофера”, — говорить військовослужбовець.
Сергій Громовий під час військової служби. Особистий архів Сергія 
Сергій Громовий під час військової служби разом з побратимом. Особистий архів Сергія 
Сергій Громовий під час військової служби разом з побратимами. Особистий архів Сергія
Сергій евакуйовував цивільне населення та особовий склад військових. Каже, кожна евакуація була непростою та супроводжувалась обстрілами. Вивозив чоловік людей з різних населених пунктів Миколаївщини та Херсонщини: Луч, Зоря, Снігурівка, Шевченко, Олександрівка.
“Дуже важко було вивезти людей, бо не знаєш, чи зможеш звідти повернутись. У Олександрівці біля ставка, коли люди підійшли, вони потихеньку по плитах залізли в машину. Заводити не можна було, тому що ніч, тиша, і ще я бачив позаду два вогники — хтось вийшов покурити. Довелося чекати, поки не почались прильоти. Коли десь почало “бахкати”, у цей момент дав різко по газах — ми вискочили”, — пригадує чоловік.
Військовослужбовець Сергій Громовий за кермом автівки. Миколаїв, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Зі слів Сергія, під час евакуацій пасажири були налякані, а інколи й поранені.
“Коли їх вдавалось вивезти, вони ставали на коліна й руки цілували. Люди молили Бога всю дорогу, щоб ми виїхали живими та здоровими”.
У 2024 році Сергій отримав травму хребта, через що його перевели на службу до Миколаївського РТЦК та СП на посаду водія. Наразі чоловікові боляче ходити, втім каже, чекає операції, аби повернутись до побратимів.
“Одну операцію зробили на хребет, будуть робити другу. І після того, як зроблять другу – це буде, скоріш за все, друга група інвалідності. Але я не спишусь з армії. Я буду продовжувати служити”, — каже військовий.
Військовослужбовець Сергій Громовий за кермом автівки. Миколаїв, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Після одужання Сергій планує повернутися на фронт, де щонайменше хоче вивозити поранених та підвозити боєприпаси побратимам.
Джерело: ua.kharkiv.ua
