У Миколаївському міському центрі підтримки ветеранів війни п'ятого квітня родини полонених та зниклих безвісти бійців зустрілися із військовою капеланкою. Вона розповіла, як психологічно підтримати себе під час очікування, та як зустріти своїх рідних після полону.
Про це кореспондентам Суспільного розповів директор Миколаївського міського центру підтримки ветеранів війни Віктор Мойсеєв.
Чоловік говорить, сам був військовослужбовцем і знає, як важко чекати рідних.
"Я розумію, що я там знаходжуся, бачу, де я, що я роблю. Дружина постійно у стані очікування, і це поганий стан. Тому вигадуємо будь-які заходи для дітей, для родин, щоб якимось чином підняти ресурс і показати, що життя продовжується", — говорить Віктор Мойсеєв.
Рідні полонених та безвісти зниклих військовослужбовців, Миколаїв, 5 квітня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Олена Легенчук — перша жінка-капелан в Україні. До військових та їх родин їздить вже півтора року. Крім того, організовує онлайн-консультації. Зі слів жінки, важко працювати з людським горем.
"У мене не було бажання ставати капеланом, так вирішив Господь. Я допомагала як волонтер, потрапила на передову, мала спілкування з капеланами та військовими. Були такі обставини, що я зрозуміла, що це те, чим я можу займатися і буду найкориснішою", — пояснює Легенчук.
Пам’ятка, блокнот та ручка. Суспільне Миколаїв
Аби допомогти родинам впоратися із власними емоціями, злістю та розчаруванням, капеланка присвятила зустріч: "Як бути самому в ресурсному стані поки ти чекаєш".
"Сьогоднішній захід присвячений такій темі, що робити, поки я очікую свого воїна. У другій частині будемо говорити про те, як підготуватися до зустрічі з військовополоненим, що має зробити родина, які кроки будуть після його повернення", — говорить Олена Легенчук.
Олена Легенчук консультує родини військовополонених. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Дружина військовополоненого Олена намагається приходити до центру щосуботи. Зі слів жінки, зустрічі допомагають їй триматися психологічно.
"12 квітня буде вже два роки, як мій чоловік знаходиться у полоні. Військовослужбовець 36-ї окремої бригади. Вони стояли на захисті Маріуполя майже з перших днів і, на жаль, потрапили у полон", — розповідає власну історію Олена.
Це можливість поспілкуватися, проявити свої емоції. Ну, і взагалі, зустрітися усім рідним у якомусь одному місці. Оленадружина військовополоненого
Головна мета зустрічей з військовою капеланкою — допомогти психологічно та фізично, говорить Віктор Мойсеєв. У центрі працюють психологи та юристи, які надають індивідуальні консультації, а також фізичні реабілітологи для тих, хто повернувся з фронту.
