Оксана Солодаєва у модульному будинку на Миколаївщині, де проживає станом на 2025 рік. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
У селі Сонцівка Оксана з дітьми пробули до 2022 року, там жінка одружилась вдруге.
"Було місто Селидове, його вже майже зараз немає, купили там хатинку, облаштували. Так сталося, що потрапила під обстріл, була поранена. Надавали першу допомогу у Покровській міській лікарні. Чоловік перевіз мене у Миколаївську область, на свою батьківщину", — розповідає жінка.
Апарат для фіксації на нозі Оксани після поранення. Фото з архіву Оксани Солодаєвої
Оксана дістала поранення ноги та спини. На нозі поставили спиці — апарат зовнішньої фіксації.
"Виходить, у вересні він мене разом з цим апаратом, лежачу, з дитиною неповнолітньою привіз сюди. Ну оскільки він мене перевозив, йому довелося піти у СЗЧСамовільне залишення частини".
"У грудні, коли вже мене готували до операції у Первомайську, щоб знімати цей апарат, я з ним дев’ять місяців проходила, на ногу звісно ставати не можна було, бо дуже розтрощена була. У грудні чоловік повернувся, у січні мені зняли цей апарат, слава Богу", — розповідає жінка.
Оксана на милицях під час одруження, село Кузнецове, 2024 рік. Фото з архіву Оксани Солодаєвої
Чоловік Оксани зараз служить на Покровському напрямку.
"Місто Селидове у руїнах, Курахове — це з іншого боку від села, там Курахівська ТЕЦ була — теж все у руїнах, а вони (росіяни — ред.) радіють. Чому вони радіють — тому, що все чорне, у руїнах, люди виїхали, а деякі загинули?"
Родина Оксани отримала для проживання модульний будинок.
"В будиночку в принципі все є — і холодильник, і пічка, все. Ну а меблі, ліжко — то все наживне. Тепер у селищі буде простіше, знайду собі роботу, купиться потихеньку, бо купити хатинку чи квартиру у найближчому майбутньому навряд чи вдасться", — говорить Оксана.
Модульний будинок у Доманівці, липень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
Будинок звели за гроші Королівства Данія.
