Українка Олександра та етнічний кореєць Дмитро разом із донькою Ангеліною. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Його дружина Олександра каже, познайомилися під час пари із фізичної культури.
"Ми там грали у волейбол і мій чоловік тоді мені м'ячем потрапив в голову. І так ми, у принципі, та й познайомилися", — згадує жінка.
Світлини інтернаціональної родини. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Родина мріє побувати у Південній Кореї.
"Дуже-дуже було цікаво, яскраво. Знаєте, у Кореї я, звісно, не була сама, але я дуже цікавлюсь, тому точно можу сказати, що там діти — це найголовніше".
Дмитро каже, у родині дотримуються корейських традицій.
"Коли було один рік дочці, то у нас цей день народження відмічається, як весілля. Це в нас традиція така: у нас один рік і ювілей 60 років (так відзначають — ред.). По традиції іменинниця, дочка, у нас є фотографії, вона вдягнена в національне вбрання. Так, вбрання, ханбок називається", — каже Дмитро.
Ангеліна показує національне вбрання ханбок. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Олександра говорить, їй подобається корейська їжа. Дмитро ж навпаки — полюбляє українську кухню. Подружжя показало, як готують традиційну страву Південної Кореї.
"Це у нас страва куксу. Можна сказати, це традиційна та народна страва у Кореї. Куксу у нас складається з водички, бульйону, який ми будемо готувати, салатів і, в принципі, самого куксі, тобто лапши, спагеті", — пояснює жінка.
Інгредієнти для приготування кукси. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Дмитро пояснює, особливість цієї страви — подача її холодною.
"Мабуть, єдине, з чим можна зрівнювати — це з окрошкою — також подається холодною. Така, освіжаюча страва", — порівнює він.
Дмитро та Олександра готують традиційні корейські страви. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Як корінні корейці ведуть власне господарство
Жителька Шевченкового Олена — українка, проте має корейське коріння. 25 років тому вона переїхала до села.
"Загалом у мене батьки повністю з Узбекистану. Все життя там практично минуло, а потім сюди переїхала тому, що вийшла заміж за громадянина України. А бабуся, дідусь — вони вже з Далекого Сходу", — розповідає жінка.
Українка з корейським корінням Олена. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
У господарстві разом з чоловіком вирощують овочі, зокрема помідори, капусту та перець.
"Зараз, звичайно, теж вирощуємо, але вже у малих обсягах, в теплиці. Ми вже не в змозі ці поля "потягнути", — каже етнічна корейка.
Теплиця, де Олена вирощує овочі. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Наразі Олена з чоловіком має дві теплиці, де вони також вирощують овочі.
"Всі три теплиці були пошкоджені. Зараз зварювальників немає, ми самі зварювати не вміємо. Повністю краплинне зрошення у нас тут: десь крапелька, намагаємось лійками щось пролити. Волонтери нам допомогли — дали теплиці накриті, вони бачили весь цей стан. Це наш єдиний хліб, єдиний дохід. Що ми ще вміємо робити? Нічого", — говорить вона.
Українка з корейським корінням Олена показує свою теплицю. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз 
Рослинність, що вирощується у теплиці Олени. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз 
Маленькі теплиці, у яких Олена вирощує помідори. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Від початку повномасштабної війни Олена разом з чоловіком виїздила до Одеси, втім їхати до сестер у Південну Корею не хотіла.
"Просили нас туди приїхати. Я говорю: "Ні, туди ми не поїдемо". У нас тут усе своє, ми тут так і залишимось".Як корейці опинилися на Миколаївщині
За словами голови Шевченківської громади Олега Пилипенка, після Корейської війни Корейська війна 1950—1953 років — збройний конфлікт між Корейською народно-демократичною республікою та Корейською республікою, що тривав з 25 червня 1950 року до 27 липня 1953 р.За інформацією інтернет-енциклопедії Вікіпедія. багато корейців, тікаючи від бойових дій, оселилися у країнах Середньої Азії. Згодом, у 1980-х роках вони переселилися на південь України, де почали вирощувати овочі.
"До великої війни у громаді було дуже багато корейських родин. По факту, це було місце їхнього компактного проживання. Так само, як і українці: старанні, люблять землю, на ній працювати, відповідально відносяться до того, що роблять. Ну, і зрозуміло, що Україну вони вже вважають своїм домом".
Голова Шевченкіської громади Олег Пилипенко. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Діти з корейським корінням у Шевченківському ліцеї навчаються з 1990-х років. У 2010 році створили курс із вивчення корейської. Мову вивчали 46 дітей, серед яких були й етнічні корейці, розповідає директорка закладу Ольга Ясенко.
"Майже у кожному випуску, у кожному класі по дві-три дитини корейської національності у нас. Випускники нашої школи дуже активні та творчі. Вони навчалися й у Малій академії наук і отримували призові місця при захисті своїх конкурсних робіт. Також хочу сказати, що були великі досягнення у них при здачі зовнішнього незалежного оцінювання", — каже директорка.
Директорка Шевченківського ліцею Ольга Ясенко. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз 
Випускники Шевченківського ліцею. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз 
Випускники Шевченківського ліцею. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Наразі у ліцеї дистанційно навчається до 20 дітей корейської національності, розповіла Ольга Ясенко.
Шевченківський ліцей. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
