Чи наблизився світ до ядерної війни: зміна доктрини росії, реакція світу і думки експертів
Росія розширила умови застосування ядерної зброї, включивши загрози територіальній цілісності та напади союзників. Експерти та світові лідери оцінюють ризики як низькі, вважаючи це більше політичним тиском.
Затвердження володимиром путіним оновлених принципів ядерної стратегії росії викликало жваву дискусію серед експертів та політиків у всьому світі. В документі йдеться про розширення умов, за яких росія може застосувати ядерну зброю. Це стосується як ядерного, так і неядерного нападу, якщо він загрожує суверенітету чи територіальній цілісності росії або її союзників. Крім того, агресія будь-якої держави-члена військової коаліції проти росії буде розцінюватися як напад усієї коаліції.
На цьому тлі звучать різні думки аналітиків. Одні вважають ці заяви спробою політичного тиску, інші звертають увагу на потенційні ризики.
Оновлення доктрини відбулося на тлі повідомлень про те, що США дозволили Україні використовувати далекобійну зброю для ударів по території росії. На це Москва неодноразово реагувала жорсткими заявами, наголошуючи, що такі дії можуть бути розцінені як пряма участь країн НАТО у конфлікті в Україні.
Раніше путін зробив заяву про те, що дозволи Вашингтону на такі удари фактично означатимуть втягування НАТО у воєнні дії.
Уряд США розглядає зміни в російській ядерній стратегії як сигнал до потенційного розширення зон конфлікту. Вашингтон засуджує ці заяви, наголошуючи, що росія підвищує ризики глобальної ядерної кризи. Паралельно, США продовжують надавати військову підтримку Україні, включаючи передачу сучасної зброї.
Експерти в коментарі УНН оцінили рівень та ймовірність ядерної загрози
Тарас Загородній, політолог, зазначає, що реальна ймовірність застосування ядерної зброї росією наразі виглядає низькою:
“Якби росіяни були впевнені, що тактична ядерна зброя вирішить їхні проблеми в Україні, вони давно б її застосували. Але категорично проти цього виступають всі ядерні держави, включно з Китаєм”
За словами Загороднього, навіть якщо путін вдасться до такого кроку, росія ризикує зіткнутися з конвенційною відповіддю НАТО. Такий сценарій неодноразово обговорювався західними військовими, зокрема колишнім командувачем армії США в Європі Беном Ходжесом.
“Те, що вони пишуть у доктринах — це більше просто розмови, ніж реальність. Україна вже разів 20 порушила їхню доктрину попередню”.
Однак політолог визнає, що ризик застосування ядерної зброї не можна повністю виключати через непередбачуваність російського керівництва.
Також Загородній розповів, які кроки повинна зробити Україна, щоб забезпечити свої національні інтереси в умовах зростаючої ядерної напруги.
“Вимагати більше зброї від наших партнерів, зокрема систем, які можуть перехоплювати ракети, наприклад, таких, як у США, їхні елементи є в Румунії та Польщі”.
Політолог також акцентує на потребі України нагадувати про Будапештський меморандум:
“США обіцяли Україні недоторканність територій після того як . Цей документ діє, і про нього потрібно постійно нагадувати. Вони чудово це розуміють, але, звісно, намагаються частково уникнути виконання своїх зобов’язань. Жодна країна не прагне надмірно напружуватись”
Експерт додав, що політики всюди діють за схожими принципами, а також нагадав, що на початку війни вони навіть не бажали надавати ні техніку, ні HIMARS, ні можливості завдавати ударів по території росії, але згодом змінили рішення.
Тарас Семенюк, інший український політолог, вважає, що нинішня ядерна риторика є радше інструментом психологічного тиску:
“Я не думаю, що ми можемо говорити про наближення до ядерної війни. Ядерна зброя працює як зброя стримування, а не як засіб нападу. Це фактично останній аргумент, який може використовувати держава, щоб зупинити своє падіння або запобігти нападу. Світ скоріше наближається до ядерного шантажу, ніж до реального використання ядерної зброї. Хоча все може бути. Я не стверджую цього на 100%, але завжди залишається відсоток ризику, що хтось може не витримати і застосувати як мінімум тактичну ядерну зброю, яка може бути використана на найближчій території. Поки що складно говорити про конкретну загрозу, але той факт, що ядерна риторика з’являється в інформаційному просторі, є беззаперечним”
За словами політолога, така риторика використовується не лише для досягнення політичних цілей, а й для психологічного тиску: щоб залякати суспільство, викликати паніку та стримати європейські еліти. Особливо це діє в демократичному світі, де люди можуть вимагати від політиків уникати будь-яких загроз.
“Зміна доктрин очевидна. Наприклад, у доктрині росії зазначено, що ядерна зброя може бути застосована у разі загрози територіальній цілісності країни або у разі нападу на її територію. Однак, згідно з російською інтерпретацією, напади відбуваються щодня — хоча б у вигляді дронів. Тому зараз мова не йде про реальне застосування ядерної зброї, а про її використання як інструменту тиску. Тим більше, один із головних союзників рф — Китай — публічно виступає проти її використання”
Семенюк додав, що самостійно Україна навряд чи зможе забезпечити захист від ядерної загрози. Ми можемо розраховувати лише на колективну безпеку — чи то в рамках НАТО, чи через міжнародну підтримку систем ППО.
Але навіть найкращі системи, як-от Patriot чи THAAD, не можуть повністю захистити від ядерних боєголовок.
“Однак у союзі з іншими державами забезпечити захист цілком реально”
Політолог також відповів, що означає модернізація ядерної зброї в інших країнах. Адже у контексті зростаючої ядерної загрози, викликаної як діями росії, так і Китаю, США переглядають свою ядерну стратегію. Як зазначає Річард С. Джонсон, заступник помічника міністра оборони США, світ зіткнувся із ситуацією, де кілька держав одночасно модернізують свої арсенали.
США вже вжили кроків для посилення власного ядерного потенціалу. Зокрема, Міністерство оборони США розробляє нову ядерну бомбу B61-13, яка стане частиною оновленого арсеналу. Крім того, зростає готовність ядерних підводних човнів.
“Модернізація ядерного арсеналу — це звичайна практика. Ядерна зброя, як і будь-яка техніка, має термін придатності, тому її потрібно оновлювати. Це нормальний процес, подібний до заміни масла в автомобілі. Його мета — підтримка боєздатності арсеналу, а не підготовка до запуску. Чи це робить росія, чи Китай, чи США — це лише питання технічного обслуговування, а не сигнал про реальну загрозу”, – пояснює Тарас Семенюк.
Політолог Максим Ялі звертає увагу на те, що світ дійсно став ближчим до ядерної катастрофи.
“Вперше в історії було використано, нехай і не міжконтинентальну, але середньої дальності балістичну ракету, головна мета якої — нести ядерний заряд. Тому так, світ став на крок ближче до ядерної катастрофи. Особливо враховуючи заяви путіна та його демонстрацію готовності піти на такий крок, якщо, з його точки зору, він буде змушений це зробити”.
Водночас, експерт підкреслює, що ескалація є ініціативою самого кремля. Захід відповідає на його дії, але в російському наративі це виглядає як підвищення ставок, на які путін змушений реагувати.
“Якщо він вирішить використати тактичну ядерну зброю, це буде проти України, а не країн Заходу. Адже Захід — це або ядерні держави, як Велика Британія чи Франція, тим більше вони є членами НАТО, які під ядерною парасолькою США, потенціал яких дозволяє повністю знищити росію. Тому загроза стосується насамперед України”.
Експерт нагадав про випадки з 2022 року, коли Україна здійснювала успішний контрнаступ у Харківській та Херсонській областях. Тоді директор ЦРУ Вільям Бернс заявляв, що загроза застосування ядерної зброї Росією була “більш ніж реальною”.
“Ці ризики зберігаються і сьогодні, однак у короткостроковій перспективі, до завершення президентських виборів у США і вступу Дональда Трампа в повноваження, путін навряд чи піде на ядерний удар. Реальної військової загрози поразки для росії, на жаль, поки немає, якщо ми оцінюємо ситуацію на полі бою. А ті далекобійні ракети, які надають Україні партнери, у нинішніх обсягах не здатні кардинально змінити статус-кво.”
Головний урок для України — необхідність розвитку власного оборонного потенціалу.
“Слід покладатися на себе — це головний висновок із останніх 10 років російської агресії. Наші партнери, включно зі США та Великою Британією, у 2014 році після окупації Криму не виконали своїх зобов’язань за Будапештським меморандумом. Більше того, тодішній президент США Барак Обама наклав вето на постачання летальної зброї Україні. Вже тоді потрібно було розвивати власний військово-промисловий комплекс, створювати балістичні ракети, використовуючи той потенціал, який Україна успадкувала після розпаду радянського союзу.”
Експерт наголошує, що Росія нападає на тих, хто слабший. Україна мала б змогу уникнути вторгнення, якби кремль бачив адекватну військову відповідь.
“Якби росія розуміла, що Україна здатна відповісти навіть у межах того, що ми показали у 2022 році, вона б не напала. Урок номер один у цьому несправедливому світі: слабких б’ють. Особливо в умовах розпаду світового порядку, заснованого на міжнародному праві. Зараз домінує право сили.”
Занепад міжнародного права та розпад світового порядку, який почався після Карибської кризи, створюють нову реальність.
“Після ядерної кризи ХХ століття світ почав розвивати міжнародне право для запобігання конфліктам. Але тепер цей порядок руйнується, і діє той, хто сильний. Той і диктує правила. Підтримка партнерів важлива, але, як ми бачили у 2014 і 2022 роках, ніхто не ризикуватиме власною безпекою заради України, особливо якщо йдеться про ядерну війну”.
Україна має враховувати ці реалії, розвивати власну оборонну промисловість і зміцнювати свою обороноздатність у співпраці з партнерами.
Реакція Франції та Британії на ядерну доктрину
Франція не вважає зміни в ядерній доктрині Росії, оголошені Володимиром Путіним, серйозною загрозою. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
“Це всього лише риторика. Ми не дозволимо себе залякати цими погрозами”, — сказав він в ефірі телеканалу Cnews. Барро наголосив, що путін протягом останніх двох з половиною років регулярно використовує ядерний шантаж, намагаючись викликати занепокоєння серед країн НАТО.
Міністр також зауважив, що зміни в російській ядерній доктрині не стали несподіванкою, оскільки про це було заявлено раніше.
Барро повторив заклик президента Франції Еммануеля Макрона до російського лідера повернутися “до здорового глузду”.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відреагував на оновлення ядерної доктрини Росії, підкресливши, що це не вплине на рішення Лондона підтримувати Україну.
Стармер зазначив, що риторика росії є безвідповідальною, але вона не зможе зупинити зусилля Великої Британії щодо допомоги українському народу.
Крім того, він звернув увагу на відсутність путіна на саміті G20 вже третій рік поспіль, назвавши його “автором власного вигнання” через дії, які ізолювали Росію на міжнародній арені.
Відповідь Китаю
Китай закликав країни зберігати спокій після оновлення ядерної доктрини Росії. У Пекіні наголосили, що для завершення війни Росії проти України необхідно вести діалог і консультації.
Речник МЗС Китаю Лінь Цзянь зазначив, що всі сторони мають утримуватися від загострення ситуації та спільно працювати над зниженням ризиків через переговори.
Він підкреслив, що позиція Китаю залишається незмінною: Пекін виступає за деескалацію та мирне вирішення конфлікту. Лінь Цзянь також додав, що Китай і надалі відіграватиме конструктивну роль у цьому процесі.
Чому Китай має важливий вплив на росію?
росія може утриматися від використання ядерної зброї через кілька факторів, пов’язаних із позицією Китаю:
· Геополітичний вплив Китаю: Китай є одним із найбільших стратегічних партнерів росії, і його підтримка є важливою для москви, особливо в умовах міжнародної ізоляції через війну в Україні.
· Економічна залежність від Китаю: росія сильно залежить від Китаю у сфері економіки, зокрема в торгівлі енергоресурсами та фінансовій сфері. Китай має можливість значно посилити тиск на росію, обмежуючи торговельні відносини або змінюючи умови співпраці, якщо москва порушить основні принципи безпеки, такі як ядерна ескалація.
· Ризик глобальної ескалації: Китай, як ядерна держава, має великий вплив на міжнародну стабільність. Якщо росія вирішить використати ядерну зброю, це може призвести до глобальної ескалації, в яку буде втягнутий Китай.
· Китайська дипломатія: Китай може вдаватися до дипломатичних каналів для того, щоб відрадити росію від використання ядерної зброї, закликаючи до деескалації через переговори.
Водночас Китай зберігає значні економічні зв’язки з Європою та США, і ядерний конфлікт може мати непередбачувані наслідки для його економіки. Крім того, не слід відкидати стратегічні інтереси у збереженні стабільності в Азії і світі загалом.
