Він не знав, що вона в окупації, а вона не знала, що він потрапив у полон: жителька Миколаївщини Єлизавета разом з дітьми чекає на повернення чоловіка, якого утримують російські військові. Сергій — оборонець Маріуполя. У квітні 2022 року військовослужбовця схопили окупаційні війська РФ.
Історію своєї родини кореспондентам Суспільного розповіла дружина військовополоненого Єлизавета.
Сергій став до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. Тоді чоловік поїхав з села, залишивши родину вдома. Обороняв Маріуполь у складі 501 батальйону 36 бригади морської піхоти.
"Стоїть моє чадо, зібраний уже. Каже, мені тут зателефонували, там мої хлопці, я буду їхати. Пішла з ним збирати речі. Зібрали речі. Памʼятаю ще клала йому все, збираю йому все тепле. Він каже: не треба, там же дадуть штани, дадуть носки, нє — кладу йому", — пригадує Єлизавета.
Єлизавета разом з Сергієм на фото у телефоні. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Згодом саме її наполегливість допомогла ідентифікувати чоловіка на одному з російських відео. Впізнала Сергія по шкарпетках, які складала йому у дорогу.
"Потім, коли в полон, коли відео побачила, як виїхала з окупації, дивлюсь стоїть, я його по руках опізнала, мої шкарпетки жіночі, сірі".
Сергій з маленькою донечкою. З особистого архіву Єлизавети
У березні село, де залишалась Єлизавета з дітьми, окупували російські війська. Тоді ще Сергій не був у полоні і родині час від часу вдавалося зв'язуватися телефоном.
"Ще такий звʼязок був і то — це було так, пару смс: все добре, він нічого поганого не говорив, хоча новини ще тоді ми читали, що в Маріуполі відбувалось, я памʼятаю, був інтернет, а потім просто в мене розрядився телефон, вже звʼязку не було взагалі", — каже дружина військовополоненого.
Єлизавета з дітьми. З особистого архіву Єлизавети
Про те, що з дітьми опинилася в окупації Єлизавета умовчувала — не хотіла хвилювати коханого, який захищає країну у надскладних умовах.
"Думаю, як йому казати, що ми з дітьми в окупації, йому там і так не солодко".
Єлизавета. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
З молитвою за дітей і по замінованій дорозі — так Єлизавета рятувалася з окупованого села. Разом з дітьми виїжджали через Херсон.
"У нас був підірваний міст, там все було заміновано. І ми вичекали момент, коли були обстріли, ми вже знали, якщо вони стріляють — значить їх тут поблизу немає, це була одна дорога до Херсона, яка в них була замінована і ми через Херсон тими тропами виїжджали", — згадує жінка.
"Дітей ховала під низ машини, накривала собою, молитву читала, виїхали".
Єлизавета з дітьми ховаються у підвалі в часи окупації села. З особистого архіву Єлизавети
Саме коли виїхала з окупації Єлизавета дізналася, що чоловік потрапив у російський полон. Сергія із побратимами захопили на заводі "Ілліча". Згодом з Єлизаветою звʼязувались військові, які перебували разом із її чоловіком.
"Андрій зателефонував, він вивчив мій номер телефону, він був разом із Сергієм. Сказав, що з Сергієм все добре, живий, що він нас любить. Доня Варвара — всіх по іменах назвав, синулічка. Такі інтимні речі, які знав тільки чоловік і я, чому я і повірила", — розповіла Єлизавета.
До повномасштабної війни Сергій працював комбайнером. Подружжя виховувало двох дітей, налагоджувало побут. Нині Єлизавета допомагає ЗСУ як волонтерка, відвідує акції-нагадування про полонених.
"Я хочу наголосити і кричати про свого чоловіка. Він досі в полоні, 4-го квітня буде рівно два роки. Треба нагадувати, треба говорити, треба кричати, щоб їх скоріше повернули!".
Родинний фотоальбом. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Після деокупації села Єлизавета знайшла вдома сімейні фото та відновила альбом.
"Я своїй донці, коли вона мене щовечора питає, коли тато приїде, кажу — ще трішечки. Я хочу не так свою мрію, я хочу мрію дітей, тому що вони сумують за татом. Жодна іграшка, жодні кошти не замінять цього", — каже дружина військовополоненого.
