Бугогардівська паланка, урочище Гард: про повсякденне життя козаків на Миколаївщині розповіли представники громадськості

"Козаччина на Миколаївщині: місця та постаті". Про козацькі поселення на території сучасної Миколаївщини історики та краєзнавці розповіли під час заходу у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.

На заході 29 березня побували кореспонденти Суспільного.

Одним з місць поселення козаків у регіоні є урочище Гард, що було розташоване на території сучасного міста Южноукраїнськ. Військовослужбовець, директор Баштанського краєзнавчого музею Олег Требух розповів, козаки облаштовували навколо Гарду житло, корінні землянки, кузні й кладовища.

"Багато зібрано свідчень про заняття козаків тих часів. Під час будівництва Південноукраїнського енергокомплексу з кінця 70-х років 20-го століття це все було знищено", — розповів Требух.

Директор Баштанського краєзнавчого музею Олег Требух, 29 березня 2024, Миколаїв. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв. Містяни на заході “Козаччина на Миколаївщині: місця та постаті”, 29 березня 2024, Миколаїв. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв. Представлена на заході похідна церква Святого Миколи на Романковому кургані. Збудована 1740 року. Реконструкція за матеріалами Дмитра Яворницького.

Краєзнавець, один з авторів книги "Миколаївщина козацька" Олександр Шарафанов розповів, як досліджував козацькі поселення на території сучасної Миколаївщини. Додав, що вони сягають періоду від зародків козацтва до ліквідації Січі наприкінці 18-го століття.

Мене колись вразила фраза Україна — це Русь, котра залишилась на своїй землі. Краєзнавець, один з авторів книги “Миколаївщина козацька” Олександр Шарафанов, 29 березня 2024, Миколаїв. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв. Експонати музею: люльки та посуд, 29 березня 2024, Миколаїв. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв. Представлена на заході книга “Миколаївщина козацька”. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.

Експертка проєкту "Ідентичність Миколаївщини: минуле, сучасне і майбутнє", історикиня Ганна Червак наголосила на важливості збереження історичної та культурної спадщини.

"Про козацтво Миколаївщини знали тільки ті, хто цим займався. Сьогодні, коли в наших домівках війна, це наша перевага – шукати ідентичність, ДНК, яку сьогодні ми повинні плекати та примножувати", — каже Ганна.

Молодша наукова співробітниця музею Ольга Паламарчук говорить, що на Миколаївщині збереглись легенди часів козаччини. Деякі населені пункти регіону були названі на честь козаків.

"Село Три дуби, Кривоозерський район. Жила в селі жінка, і мала вона трьох синів, мужніх, сильних та красивих. Прийшов час, і вони подалися в козаки. Мати днями та ночами молилася за долю юнаків, але загинули в одному бою всі троє синів".

"Щоб втамувати свою журбу, мати посадила три дуби. Кожного дня приходила до дерев, розмовляла з ними. Коло її будинку люди будували хати, так і виросло село, яке люди назвали Три дуби", — розповіла Ольга одну з легенд.

Молодша наукова співробітниця МОК Ольга Паламарчук, 29 березня 2024, Миколаїв. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв. Виставка “Козацьке коріння та народна спадщина”, 29 березня 2024, Миколаїв. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв. Виставка “Козацьке коріння та народна спадщина”, 29 березня 2024, Миколаїв. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.

Ведучі організували вікторину про трави, які використовували козаки у своєму побуті, знахарюванні та для лікування ран. В рамках заходу також була розгорнута виставка "Козацьке коріння та народна спадщина", де були представлені люльки та картини з експозиції краєзнавчого музею.

Захід відбувся у рамках проєкту "Ідентичність Миколаївщини: минуле, сучасне і майбутнє".

Джерело